правоохоронні органи

Стаття присвячена аналізу латентності кримінальних правопорушень проти довкілля. Наголошено, що актуальність вивчення конкретних проявів латентності кримінальних правопорушень проти довкілля визначається тим, що у своїй сукупності вони суттєво деформують уявлення про реальні масштаби вказаних злочинних проявів. Зазначається, що наявність високого рівня латентності досліджуваних деліктів свідчить: про незадовільний стан їх реєстрації; про зменшення можливостей до застосування заходів впливу на такі протиправні діяння; про істотне порушення принципу невідворотності покарання.

У статті здійснено комплексне дослідження запобігання органами прокуратури кримінальних правопорушень у сфері довкілля з використанням бюджетних коштів. Визначено та з’ясовано сутність соціально-правового статусу прокуратури України в державному механізмі запобігання кримінальних правопорушень у сфері довкілля з використанням бюджетних коштів, досліджено становлення прокуратури як суб’єкта запобігання злочинам. 

Європейська хартія про статус суддів закріплює за кожним суддею “право на ос карження”, якщо він / вона вважає, що є загроза його / її незалежності або незалежності правового процесу або ця незалежність якось порушується, і в такому разі він / вона може передати розгляд незалежному органу. Це означає, що судді не є беззахисними у разі посягань на їхню незалежність.

Розглянуто питання щодо забезпечення реалізації прав та свобод людини і громадянина через призму діяльності правоохоронних органів. Відзначено, що виконання одного із основних завдань держави забезпечення прав і свобод людини та громадянина, закріплених Конституцією України, покладено на три існуючі в державі гілки влади: законодавчу, виконавчу і судову. Крім того  для вирішення  проблем соціально-політичного та економічного розвитку сучасної України є регулятивно-охоронний вплив держави на  громадян з метою формування належних (правових) умов їх життєдіяльності.

Анотація. Сучасні умови діяльності правоохоронних органів в Україні є вкрай складними, що вимагає підвищення ефективності в цій сфері. Метою даної статті було висвітлення основних напрямків модернізації правоохоронних органів України. Дане дослідження було здійснено у межах поставленої мети з використанням наступних методів: інформаційно-аналітичний метод, метод системного підходу, анамнестичний метод, метод описової статистики, метод описового аналізу, метод прогнозування.

З метою вдосконалення розкриття та розслідування злочинів учинених засудженими у виправних колоніях України, вирішення проблемних питань, які виникають під час розслідування таких злочинів, виникла необхідність розроблення нових науково обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, зокрема й рецидивною, а також удосконалення організаційно-правових засад діяльності органу досудового розслідування під час розслідування таких злочинів.

Розглянуто проблеми протидії насильства в сімії. Відзначено, що Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено комплексний підхід у протидії домашньому насильству. Як вбачається із законодавства, перелік спеціально уповноважених органів у галузі запобігання та протидії домашньому насильству є вичерпним. Одним із органів на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству єуповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

З’ясовано, що в період війни важливо відшукати морально-правовий баланс розвитку і існування соціуму, який допоможе «втримати» суспільство у стані правомірної поведінки не через страх перед покаранням, а на основі розуміння власної моральної відповідальності не тільки перед законом, але й перед наступними поколіннями.