Розбудова відновленої у 1918 р. Польської держави вимагала нових концептуальних поглядів та дій у політико-правовій сфері. Відповідно, міжвоєнна (1918 – 1939 рр.)
Польща потребувала уніфікації територіально-адміністративних одиниць та пов’язаних
із ними органів влади до однієї сталої складової. Перш за все, такої уніфікації
потребував гмінний устрій, який в польській державі до початку 30-х рр. ХХ століття
вирізнявся неоднорідністю. Реформа, здійснена у 1933 р., запроваджувала одну, єдину,
так звану, “колективну” гміну (gmina zborowa) для усіх регіонів Другої Речі Посполитої.
Такого типу гміни не існувало в Галичині. Тут, з часів австро-угорського панування
існувала так звана “одиночна” гміна, відмінна від запропонованої концепції уніфікації.
У зв’язку із цим, метою статті є аналіз основ нормативно-правового регулювання
функціонування гміни в Галичині в кінці ХІХ – 20-хх рр. ХХ століття та, відповідно,
правових передумов реформування гмінного устрою в Галичині у контексті
територіально-адміністративних реформ Другої Речі Посполитої.
Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності та історизму.
Також в роботі використано історичний, емпірико-теоретичний та загальнонаукові
методи дослідження. Основні одержані висновки. Нормативно-правові передумови реформування
гмінного устрою в Галичині диктувалися законодавством, запровадженим ще за часів
Австро-Угорської монархії. Певні поверхневі законодавчі новації, які не вносили
кардинальних змін у функціонування гміни, були внесені практично водночас з
проголошенням незалежності Польщі (1918 р.). Польські законодавці шукали шляхи
уніфікації адміністративного устрою засобом запровадження єдиної “колективної” гміни
на усій території Другої Речі Посполитої. Основоположним законодавчим документом
щодо реформуванні сільської гміни Польщі став Закон “Про часткову зміну устрою
територіального самоврядування” 1933 р
1. Ustawa gminna z dnia 12 Sierpnia 1866. Ustawy o Obszarach dworskich i o Reprezentacji powiatowej, Ordynacja wyborcza dla Gmin i powiatowa obowiązujące dla Galicji wraz z W. Ks. Krakowskiem tudzież Ustawy państwowe o zasadniczych podstawach urządzenia Gmin o przynależności do Gminy z dodanym rejestrem abecadłowym. [The law of a gmina of August 12th 1866. The laws on pans’ estates and representatives of povits, Law on elections at gminas and povits, obligations in Halychyna with the Great Principality of Krakow] (1867). [in Polish]. 2. Strzewski J. (1922). Nasza konstytucja a samorzad. [Our constitution and local self-government] Warszawa: Nakladem redakcjimiesiecznika polit.-gosp. drogi polski. [in Polish]. 3. Kumaniecki K. W. (1920). Ustroj gminy wiejskiej w Polsce. [The structure of the rural gmina in Poland] Krakow: nakladem Krakowskiej spolki wydawniczej. [in Polish]. 4. Pazdro Z. (1939). Przemiany ustrojowe samorządu terytorialnego na obszarze b. Galicji (1918–1938). [The systematical changes of local self-government in former Halychyna]. Lwow: Pierwsza Zwiazkowa Drukarnia. [in Polish]. 5. Ustawa z dnia 13 marca 1889, zaprowadzająca ustawę gminną dla miast: Biała, Bochnia, Brody, Brzeżany, Buczacz, Drohobycz, Gorlice, Gródek pod Lwowem, Jarosław, Jasło, Jaworów, Kołomyja, Krosno, Nowy Sącz, Podgórze, Przemyśl, Rzeszów, Sambor, Sanok, Śniatyn, Sokal, Stanisławów, Stryj, Tarnopol, Tarnów, Trembowla, Wadowice, Wieliczka, Złoczów, Żółkiew. [Law of March 13th 1889 introducing the law of gminas for cities: Biała, Bochnia, Brody, Berezhany, Buchach, Drohobych, Gorlice, Horodok під Львовом, Jarosław, Yavoriv, Kolomyia, Krosno, Nowy Sącz, Podgórze, Przemyśl, Rzeszów, Sambir, Sanok, Sniatyn, Sokal, Stanyslaviv, Stryi, Ternopil, Tarnów, Terebovlia, Wadowice, Wieliczka, Zolochiv, Zhovkva]. Złoczów: Nakładem i drukiem O. Zukerkandla i Syna pod zarządem Wilhelma Zukerkandla. (1892). [in Polish]. 6. Ustawa z dnia 3 lipca 1896 roku zaprowadzająca ustawę gminną dla miast nieobjętych ustawą z 13 marca 1889 roku. [Law of July 3th introducing the law of gminas for cities that were not included in the law of March 13th 1889]. Dziennik Ustaw i Rozporządzeń Krajowych dla Królestwa Galicyi i Lodomeryiwraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Nr 51. (1896). [in Polish]. 7. Samorząd Terytorialny. [Territorial self-government]. Kwartalnik, poświęcony teorii o życiu samorządu terytorialnego. (1931). Zeszyt 3-4. Warszawa. [in Polish]. 8. Makarchuk, O. H. (2014). P’iata kuriia u borot’bi za politychni ta ekonomichni prava (na materialakh Zakhidnoi Ukrainy kin. ХІХ – poch. ХХ st.). [Fifth curia in the fight for political and economical rights (based on the materials of Western Ukraine from the end of XIX century to the beginning of XX century)]. Visnyk Natsional’noho universytetu “L’vivs’ka politekhnika”. Derzhava ta armiia. № 809. S. 33–36. [in Ukrainian]. Elektronnyj resurs. Rezhym dostupu: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/27267/1/008-033-036.pdf 9. Ustawa z dnia 26 lipca 1919 r. o połączeniu obszarów dworskich z gminami, obowiązująca na terytorium b. Galicji. [Law of July 26th on merging pans’ estates and gminas entered into force in the former Halychyna]. Nr 67. Poz. 404. (1919). [in Polish]. 10.Behr, J. (2015). Ewolucja gminy w Rzeczypospolitej Polskiej – zarys problematyki. [The evolution of gmina in Second Polish Republic]. Folia Iuridica Universitatis Wratislaviensis. Vol. 4 (1). S. 285-302. [in Polish]. 11. Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej. [Census in Second Polish Republic]. (1924). Tom XIII. Wojewodztwo Lwowskie. Warszawa. [in Polish]. 12. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti). [State Archive of Lviv Oblast]. F. 7. Op. 3. Spr. 258. 321 ark. [in Polish]. 13.Rocznik “Gminy” 1920 r. Przewodnik dla Urzędzów gminnych i działaczy w gminie. [The “Gminy” annual 1920. The guide for heads of gminas]. (1920). Warszawa: Wydawnictwo biura pracy Społecznej. [in Polish]. 14. Ustawa z dnia 23 marca 1933 roku o czêsciowej zmianie ustroju samorzadu terytorialnego. [Law of March 23th 1933 on partial change of territorial self-government]. Nr 35. poz. 294. (1933). [in Polish].