У статті досліджується поняття, зміст нормотворчості та її співвідношення із спорідненими категоріями. Наголошується, що правотворчість і нормотворчість дещо збігаються, однак не є абсолютно тотожними, швидше нормотворчість входить до структури правотворчості. Нормотворчість відрізняється від законотворчості, адже законотворчість здійснює лише законодавчий орган держави, коло ж суб’єктів нормотворчості набагато ширше. Головним призначенням нормотворчості є створення нових правових норм, а зміна чи скасування наявних є похідними її функціями. У правовій науці немає єдиного підходу до виокремлення стадій ні правотворчого, ні нормотворчого процесу. Коло суб’єктів нормотворчого процесу визначають його види і для якісного нормотворчого процесу українське суспільство повинно запозичувати передовий досвід провідних світових країн, особливо тих, котрі належать до романо-германського типу правової системи. Процес нормотворчості відповідає певним загальнодемократичним принципам, які збігаються з принципами правотворчого процесу. Тому основними принципами нормотворчості та правотворчості є демократизм, законність, гуманізм, відкритість, субординаційність, колегіальність, наукова обґрунтованість, професіоналізм, оперативність, системність, узгодженість, наступність, своєчасність, планування, прогнозування, використання правового досвіду, юридично-технічна досконалість.
1. Alekseev S. S. (2008). Obshchaya teoryya prava: uchebnyk. 2-e yzd., pererab. y dop. Moskva: Velby;
Prospekt. 576 p. [in Russian].
2. Arzamasova YU. H. (2007). Teoryya y metodolohyya normotvorchestva: ucheb.-metod. posobye. Moskva.
560 p. [in Russian].
3. Dzyubenko O. L. (2009). Teoretychnyy aspekt vidomchoyi normotvorchosti. Pravo i suspil’stvo. No. 4.
S. 12–16 [in Ukrainian].
4. Dutko A. O. (2009). Yurydychna tekhnika: vydy ta zmist. Naukovyy visnyk LDUVS. No. 3(31). S. 25–33
[in Ukrainian].
5. Zamors’ka L. I. (2010). Konstytutsiyno-pravovi normy yak spetsyfichnyy vyd pravovykh norm u suchasniy
teoriyi prava. Derzhava i pravo. No. 48. S. 3–9 [in Ukrainian].
6. Yvanov V. V. (2000). K voprosu o teoryy normatyvnoho dohovora. Zhurnal rossyyskoho prava. No. 7.
S. 87–88 [in Russian].
7. Kondyk P. (2003). Pytannya vdoskonalennya normotvorchoyi diyalʹnosti orhaniv derzhavnoyi vlady v konteksti
adaptatsiyi zakonodavstva Ukrayiny do zakonodavstva YES. Yurydychnyy zhurnal. No. 3. S. 52–55 [in Ukrainian].
8. Mykhalyuk S. (2009). Pravotvorchist’ yak skladova derzhavnoho upravlinnya. Visnyk Natsionalʹnoyi
akademiyi derzhavnoho upravlinnya pry Prezydentovi Ukrayiny. No. 1. S. 191–197.
9. Petryshyna M. (2010). Zahal’na kharakterystyka normotvorchoho protsesu v orhanakh mistsevoho
samovryaduvannya v Ukrayini. Pravo Ukrayiny. No. 4. S. 329–335.
10. Plavych V. P. (2013). Fenomen normotvorchosti ta yoho spivvidnoshennya iz sumizhnymy katehoriyamy:
pravotvorchistʹ, zakonotvorchistʹ; pravotvorchyy ta zakonotvorchyy protsesy. Pravo i derzhava. Vyp. 62. S. 11–16
[in Ukrainian].
11. Plavych S. V. (2007). Okremi aspekty zmistu pravotvorchykh povnovazhenʹ sub’yektiv pravotvorchosti.
Derzhava i pravo. No. 38. S. 109–116.
12. Pohoryelova Z. O. (2001). Ponyattya zakonodavchoho protsesu ta yoho vidmezhuvannya vid sporidnenykh
ponyat’. Visnyk Zaporiz’koho yurydychnoho instytutu. No. 4. S. 63–72 [in Ukrainian].
13. Pryshchepa I. O. (2009). Problematyka protsedury pryynyattya pravovykh aktiv upravlinnya. Problemy
zakonnosti. No. 101. S. 209–215 [in Ukrainian].
14. Skrypnyuk O., Fedorenko V. (2011). Pravotvorchist’ Prezydenta Ukrayiny ta yiyi normoproektne
zabezpechennya: pytannya teoriyi i praktyky. Pravo Ukrayiny. No. 2. S. 168–179 [in Ukrainian].
15. Shapoval V. (1998). Stanovlennya konstytutsionalizmu v Ukrayini: problemy teoriyi. Pravo Ukrayiny.
No. 5. S. 25–29.
16. Shevchenko H. (2008). Problemy normotvorchoyi diyalʹnosti sub’yektiv normotvorennya. Yurydychnyy
zhurnal. No. 3. S. 62–68 [in Ukrainian].
17. Shpak YU. A. (2013). Metodolohichni pidkhody do vyznachennya ponyattya normotvorchosti orhaniv
mistsevoho samovryaduvannya. Naukovyy̆ visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia
yurydychna. No. 2. S. 145–152.
18. Yushchyk O. I. (2004). Zakonotvorchist’ u systemi pravovoyi normotvorchosti. Pravova derzhava. No. 15.
S. 31–43.