Опозиція як невід’ємний чинник демократичних перетворень в процесах правотворення в Україні

Однією з провідних ознак, базових характеристик сучасних розвинених демократичних держав є наявність фактичного існування та правового забезпечення діяльності опозиції як основній противазі можливій узурпації державної влади. Разом із тим, досвід функціювання опозиції в новітній історії Української держави показує цікаву тенденцію – деформоване розуміння сутності цього політико-правового інституту, зважаючи на повне його заперечення в радянській теорії та практиці державного будівництва.

Розстановка політичних сил у Верховній Раді України вкотре демонструє, наскільки незахищеною в нормативно-правовому регулюванні є опозиційна діяльність як у парламенті, так і поза його межами. Праваж і гарантії опозиції, яка існує поза межами парламенту, лежать у площині регулювання законодавства про місцевесамоврядування, про звернення громадян, про політичніпартії, засоби масової інформації тощо. Взаємовідносиниміж владою й опозицією в новітній період розвиткуУкраїнської держави були непростими, суперечливими таподекуди радикальними. Разом із тим, представникамрізних політичних сил, які знаходилися чи то при владі, чи то в опозиції, за відсутності нормативно-правовогорегулювання опозиційної діяльності вдавалося політико-правовими механізмами вирішувати складні конфлікти йзнаходити виходи з політичних та інституційних криз.Дискусій та розмов політиків недостатньо – необхідні дії законодавця щодо встановлення конституційно-правового статусу парламентської опозиції. Тому, взаємодія державної влади й опозиції в розвиненій конституційній державі повинна будуватися на основі демократичних принципів, які мають стати основою для ефективної й конструктивної співпраці між владою та інститутами опозиції. Загалом, відсутність чітких і містких нормативних приписів може не бути проблемою, якщо в державі існують тривалі традиції вирішення політико-правових конфліктів. Однак в Україні такі традиції відсутні. Саме, тому вирішення проблем статусу опозиції в Україні можливе тільки за допомогою правотворення.