Юридико-соціологічна характеристика дискримінації як форми соціальної девіації

=

У статті аналізується проблема дискримінації особи чи групи осіб як соціального явища, що має негативне значення для суспільства, держави та людини. Доведено, що прояви нерівності це складне соціальне явище, що субурдинується зі спрощеною моделлю мислення про людей з певною індивідуальною характеристикою зі стереотипами, упередженням  та стигмами.

Проблема соціального існування дискримінації полягає в її суспільному укоріненні. Народи та соціальні угрупування сприймають це явище як належне, і тільки в світлі сучасних тенденцій гуманізації правової реальності та верховенства права питання подолання нерівності та протидії дискримінації отримали комплексну державно-політичну увагу.

Право є соціальним явищем. Це особливо важливо у випадку різних юридичних наук, оскільки правове поле суспільного життя є основною цеглинкою соціологічної структури  суспільства.

Вказано, що усталені стеріотипи, що існують в окремому суспільстві є суттєвими чинниками впливу на дискримінаційну поведінку як спрощені шаблони групового мислення, які дозволяють швидкий розвиток оцінок різних явищ, людей або ситуацій. Вони недостатньо обґрунтовані, а елементи визначають їх форму та зміст когнітивні, емоційні та поведінкові. Присутнє стереотипне мислення практично в кожній сфері діяльності людини. Усталені стеріотипи, що існують в окремому суспільстві є суттєвими чинниками впливу на дискримінаційну поведінку

Дискримінація може бути наслідком інституційно встановленої нерівності, що призводить до порушення прав і законних інтересів певних груп осіб, утворених за різними підставами; це може призвести до нерівного ставлення, приниження або недооцінки людини.

Доведено, що стереотипи та стигми, що поширені в суспільстві – це не просто негативне явище, воно може мати загрозливий характер для людини та суспільства, бути соціально-шкідливим, або навіть небезпечним.