Об’єкт складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України

2022;
: 164-169

https://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-9-number-436-2...
Baran A. “Object of the criminal offense provided by art. 126-1 of the Criminal code of Ukraine.”

1
Національний університет «Львівська політехніка»

У статті проаналізовано питання об’єкта складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. Розглянуто різні підходи щодо визначення основного безпосереднього об’єкта домашнього насильства, визначено їх переваги та недоліки. За визначними законодавцем санкціями, кримінальне правопорушення домашнє насильство належить за ступенем тяжкості до нетяжких злочинів. 

​Саме визначення об’єкта протиправного посягання є головною початковою точкою для з’ясування сутності будь-якого кримінального правопорушення. Основною ознакою об’єкта будь-якого кримінального правопорушення є суспiльнi відносини, адже суспільні відносини відображають найважливiшi зв’язки мiж людьми, реалiзацiю їхнiх суспiльних iнтересiв у процесi життєдiяльностi. Вчинення кримінального правопорушення призводить до порушення цих зв’язкiв, що передбачає наслiдки у формi завдання шкоди особi, суспiльству i передбачає суспiльну небезпечнiсть таких дiянь. 

​Родовий об’єкт даного кримінального правопорушення є суспільні відносини у сфері здоров’я та життя особи (людини). 

Виходячи із теорії об’єкт кримінального правопорушення відповідає соціальним цінностям, основним безпосереднім об’єктом домашнього насильства є: потерпілий, тобто подружжя чи колишнє подружжя або інша особа, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, його невід’ємне благо – здоров’я; права людини (потерпілого) на охорону здоров’я, честі, гідності, волі, права на працю, освіту, підприємницьку діяльність, достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, право власності тощо; соціальні зв’язки між членами суспільства.

1. Tatsii V. (1994). Obiekt i predmet zlochynu v kryminalnomu pravi Ukrainy [The object and subject of the crime in the criminal law of Ukraine] Kh. : UkrIuA, 256 p. 

2. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 05 kvit. 2001 p. № 2341-III. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Ivashchenko V.O. (2019). Domashnie nasylstvo: analiz skladu zlochynu [Domestic violence: analysis of the composition of the crime] Kryminolohichna teoriia i praktyka: dosvid, problemy sohodennia ta shliakhy yikh vyrishennia : materialy mizhvuziv. nauk.-prakt. kruhloho stolu (Kyiv, 22 berez. 2019 r.). Kyiv: Nats. akad. vnutr. sprav, P. 200–203. 

4. Pro osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronuzdorovia: Zakon Ukrainy vid 19.11.1992 p. № 2801-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12

5. Kryminalne pravo (Osoblyva chastyna) : pidruchnyk: u 2 t. / A.O. Danylevskyi, D.O. Kalmykov, M.I. Khavroniuk ta in.; zared. O.O. Dudorova, Ye. O. Pysmenskoho. Luhansk : Elton-2, 2012. T. 1. 2012. 780 s. 

6. Vozniuk A.A. (2019) Kryminalna vidpovidalnist za domashnie nasylstvo: aktualni pytannia teorii ta praktyky [Criminal responsibility for domestic violence: current issues of theory and practice] Forum prava. № 55 (2). P. 6–14. 

7. Lefterov V.O. (2013) Problemy psykholohichnoho zdorovia ta nadannia psykholohichnykh posluh naselenniu [Problems of psychological health and provision of psychological services to the population]  Intehratyvna Antropolohiia. № 2 (22). P. 47-50. 

8. Kotsan I. Ya., Lozhkin H. V., Mushkevych M. I. (2021) Psykholohiia zdorovia liudyny [Psychology of human health] / za zah. red. I. Ya. Kotsana. Lutsk : Vezha, 430 p. 

9. Iakimova S.V., Lesiak N.I. (2019) Domashnie nasylstvo yak vyd kryminalnoho pravoporushennia za zakonodavstvom Ukrainy [Domestic violence as a type of criminal offense under the legislation of Ukraine] Porivnialno-analitychne pravo.  № 3. P. 192–194.

10. Plutytska K.M. (2018) Ekonomichne domashnie nasylstvo yak novela u kryminalnomu zakonodavstvi Ukrainy [Economic domestic violence as a novel in the criminal legislation of Ukraine] Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Iurydychni nauky». № 4. P. 101–106.