Анотація. У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина. Підхід до релігійного чинника за принципом політичної теології дає можливість використати чинник релігійних організацій і церкви у процесі побудови в Україні нації-держави, що має колосальне значення для формування сильної, демократичної та правової держави, яка здатна захищати національні інтереси та протистояти загрозам національної безпеки. Також такий підхід дає можливість розглядати українські релігійні організації та церкви як елемент християнської цивілізації, де є місце для католиків, православних і протестантів. Цей підхід створює платформу для співпраці в межах західних інституцій (ЄС, НАТО) держав із домінуванням різних християнських конфесій.
Доведено, що християнські норми та релігійна правосвідомість формуються в об’єктивних умовах і тісно взаємодіють, а відтак впливають на правосвідомість, формують уявлення членів суспільства про їхні права й обов’язки, про належний правопорядок. Зі свого боку правосвідомість впливає на релігійні норми, визначає практику їх застосування в інтересах вірян, релігійних громад щодо реалізації останніми своїх релігійних інтересів, обумовлюючи характер правореалізації, нормотворчої діяльності, механізм правового регулювання тощо. Тобто християнські норми виступають найважливішими регуляторами різноманітних суспільних відносин, чинниками формування правових норм, ставлення індивідів до правових інститутів і вияву протиправної чи правомірної поведінки.
Відзначено, що вплив релігійних організацій та церкви видозмінюються та трансформуються у нові ідеї, правові та політичні. Структурною складовою ідеології є релігійна основа, і це не стосується виключно теократичних і клерикальних держав, позаяк релігійні норми стали базисом моральних основ суспільстві. Незважаючи на те, що у цифрову епоху релігійні цінності хоч і втрачають своє колишнє значення "священного образу" світу, і навіть якщо не мають прямого впливу на правову систему, вони однаково відіграють вагому роль у правовому житті, тому що європейська правова культура створювалася під впливом християнства, християнського погляду на світ. А сучасні європейські правові системи функціонують у соціальній системі, яка увібрала християнські релігійні цінності.
1. Степовик Д. В. (1996) Церква в кайданах (Боротьба українських християн за свою самобутність у ХІХ ст.). Київ: Фундація ім. О. Ольжича. 111 с.
2. Smit Entoni D. (1994) Nacional’na identychnist’. K.: Osnovy. 224 p.
3. Мацишина І. В. (2021). Публічна релігія як боротьба за публічний простір. Політичне життя. № 3. С. 69–76.
4. Casanova J. (2003) What Is a Public religion? Religion Returns to the Public Square Faith and Policy in America. No.2. Р. 111–141.
5. Davie G. (2010). Vicarious religion: A response. Journal of Contemporary Religion. Vol. 25. No. 2. Р. 261–266. [In English].
6. Віллем Ж. П. (2006) Європа та релігії. Ставки XXI-го століття. Київ: Дух і літера. 331 с.
7. Кравчук М. В. (2016) Проблеми теорії держави і права (опорні конспекти). Тернопіль: Економічна думка. 420 с.
8. Маніліч О. В. (2012) Місце релігійних норму правовій системі держави. Право і суспільство. № 4. С. 43–47.
9. Малініч О. В. (2012) Співвідношення права та релігії як специфічних чинників соціально-нормативного регулювання суспільних відносин. Право і суспільство. № 6. С. 20–26.