У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер під час формування новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Проблематика правових заборон у національному та європейському праві має яскраво виражений міждисциплінарний контент. Сучасне українське середовище, крізь призму якого “переломлюються” (“пропускаються”) правові цінності європейської (євроатлантичної) і загальнолюдської цивілізацій – принципи, норми, інститути, джерела права, правові процедури тощо, доволі неоднорідне й суперечливе, що не може не відбиватися на особливостях українського права.
У антиномійній теорії значне місце відводиться антропологічним особливостям людини. Таке твердження має місце тому, що людна у праві часто, навіть інколи беззаперечно, зосереджується на тому, що основним для неї є тілесна природа існування. Тоді вся увага звертається до того, що тілесна поведінка вирішує праведність чи не праведність життя і у цій теорії шукають антиномії, щодо онтологічного результату не приводить.
Чому виникає такий стан?
Наукова стаття присвячена дослідженню питань діяльністі органів державної влади в період дії правового режиму воєнного стану у забезпечені функціонування суспільства, характеристики поняття та ознак органів держави, видів органів держави. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення найважливіших функцій держави, зокрема, забезпечення безпеки громадян. 24 лютого 2022 року російська федерація, порошуючи норми міжнародного права здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.
У статті з’ясовано детермінуючі ознаки справедливості як правової цінності крізь призму сучасного правоворозуміння. Відзначено, що справедливість є однією із найважливіших проблем сучасності, що відображує надскладні діалектичні процеси правового розвитку глобального суспільства. Вона як цінність формує світоглядні установки соціуму, бачення людей свого майбутнього, їх відвічні прагнення до гармонії та досконалості суспільних взаємовідносин. А також дозволяє всебічно осмислити сенс і зміст сучасних процесів державо- та правотворення.
У статті здійснено теоретико-правовий аналіз дефініції правомірної поведінки, осмисленні її критеріїв, видів, механізму формування та реалізації у сучасних обставинах. Правомірна поведінка як вид соціальної поведінки є складним процесом взаємодії людини та права. Ця взаємодія полягає у впливі права на поведінку індивідуума, який керуючись усталеною в його свідомості системою цінностей, обирає власну модель поведінки. Саме цінності формують та характеризують внутрішній світ індивідуума: його духовний стан, волю, почуття, розум, ставлення до макрокосмосу.
У статті досліджені сучасні засади правового регулювання захисту персональних даних, що обумовлюється актуальністю питань, пов’язаних безпосередньо зі захистом персональних даних включаючи і поширення діджиталізації суспільства, і щоденне використання інтернету. Це дасть можливість урахувати виклики та загрози, що виникають у межах сучасного розвитку громадянського суспільства та демократичної і правової держави в Україні, в тому числі й несанкціоноване розповсюдження персональних даних в соціальних мережах, що передовсім містить негативну правову характеристику.
У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Анотація. Актуальність зазначеної проблематики полягає в аналізі наявних у пра- вовій доктрині підходів до інтерпретації праворозуміння як ключової категорії юрис- пруденції. Розкрито природу професійного праворозуміння як його окремого рівня (ви- ду). Окреслено особливості професійного праворозуміння юристів-практиків у різних правових сім’ях сучасності.
У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.