Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права.
Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права.
Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права. Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права.
Обгунтовано, що для ініціювання правового спілкування необхідн три речі: знання права (інтелектуальний елемент), діяльність (вольовий елемент), і – поза сумнівом – свідомість (духовний елемент). Зрештою, тільки духовне ідентифікує два перші.
Відтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна і зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа.
У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.
Прорецензовано книжку, автори якої аналізують виклики, котрі постають перед релігією в контексті еволюційної теорії. Де Смедт і Де Круз показують, як виникають ці випробування, які вкорінені у сферах метафізики, проблеми походження життя на Землі та, зрештою, виникнення самої релігії. Зокрема, порівнюють докази існування Бога і створення світу у викладі середньовічних(Августин, А. Кентерберійський) та сучасних (Е. Плантінґа, Є. Лейбовіц) мислителів і вказують на сьогоденній потребі їх перегляду.
Стаття присвячена аналізу кримінально-правового захисту релігійних свобод
громадян у зарубіжних державах. Аналізуючи зміст кримінально-правових положень
багатьох держав світу, пов’язаних із захистом релігійних свобод громадян, зроблено
висновок, що у більшості з них передбачаються такого роду норми. В той же час, деякі
чинні КК не передбачають кримінальної відповідальності за діяння у згаданій сфері.
Такими, наприклад, є КК Франції, КК Швеції, КК Іспанії. Відсутність згаданих
У статті про диво автор коротко розглядає історію філософії дива, в якій диво постає як прояв значення буття та істини в явленості даного світу. Автор також з’ясовує етимологію слова «диво» й доходить висновку, що диво пов’язане з дієсловом дивитися, здатністю людини сприймати нове та небачене у старому та побаченому. Автор виділяє такі тлумачення дива, як гносеологічно-епістемологічне, онтологічне та теологічне.
Проаналізовано феномен Інтернету як один із головних засобів масової комунікації в сучасному світі. Визначено його сутнісні характеристики та окреслено вплив на формування людської особистості та спільноти. Розглянуто віртуальну реальність як новий соціокультурний простір та чинник трансформації релігійності та особистісних якостей сучасної людини. З’ясовано її головні риси та способи комунікації у віртуальному світі. Виявлено особливості існування людини та релігії в мережевій спільноті.
У статті виявлено особливості тлумачень мислителями Нового часу основних категорій моральної і релігійної свідомості (благо, віра, істина, любов, мораль, спасіння, чеснота та ін.) в їх взаємозв’язку. Звернення до історико-генетичного методу і методу категоріального аналізу дозволило розкрити філософський зміст основних концепцій взаємозв’язку релігії і моралі в новочасній культурі і виявити їх причетність до процесів, що відбуваються в європейському духовному просторі сьогодення.