Анотація. У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.
У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.
У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.
У статті обґрунтувано ролі релігійних організацій у захисті екологічних прав людини, проаналізовано їх діяльність та визначено способи правового регулювання їх участі в екологічній політиці держави.
Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права.
Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права.
Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права. Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права.
Обгунтовано, що для ініціювання правового спілкування необхідн три речі: знання права (інтелектуальний елемент), діяльність (вольовий елемент), і – поза сумнівом – свідомість (духовний елемент). Зрештою, тільки духовне ідентифікує два перші.
Відтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна і зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа.
У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.
Прорецензовано книжку, автори якої аналізують виклики, котрі постають перед релігією в контексті еволюційної теорії. Де Смедт і Де Круз показують, як виникають ці випробування, які вкорінені у сферах метафізики, проблеми походження життя на Землі та, зрештою, виникнення самої релігії. Зокрема, порівнюють докази існування Бога і створення світу у викладі середньовічних(Августин, А. Кентерберійський) та сучасних (Е. Плантінґа, Є. Лейбовіц) мислителів і вказують на сьогоденній потребі їх перегляду.
Стаття присвячена аналізу кримінально-правового захисту релігійних свобод
громадян у зарубіжних державах. Аналізуючи зміст кримінально-правових положень
багатьох держав світу, пов’язаних із захистом релігійних свобод громадян, зроблено
висновок, що у більшості з них передбачаються такого роду норми. В той же час, деякі
чинні КК не передбачають кримінальної відповідальності за діяння у згаданій сфері.
Такими, наприклад, є КК Франції, КК Швеції, КК Іспанії. Відсутність згаданих