релігія

У статті визначено особливості принципу правової рівності релігійних організацій в Україні, позаяк свобода релігії базується на рівності перед законом різних релігійних організацій і насамперед віруючих. Проте задекларована рівність перед законом чинна лише в державно-правових відносинах, тоді як суспільно-політичному вимірі є дещо умовною. Тому принцип рівності релігійних організацій потребує ефективного правового забезпечення його реалізації як у відносинах між державою та релігійними організаціями, так і в міжконфесійних.

Анотація. На всіх етапах свого історичного існування людина прагнула осягнути, зрозуміти і
усвідомити себе, навколишній світ, себе у світі і світ у собі. У цьому плані світ релігії і права не є
винятком. Людство здавна цікавилося природою і сутністю людських відносин, нормами і правилами,
що визначають їхні особливості. Предметом людського розуміння завжди були відносини між явищами
релігії та права, їхні онтологічні основи, цінності та значення в житті людини і суспільстві.

У статті опрацьовано передумови становлення та реалізації служби інституту військових капеланів, її важливість та актуальність в умовах понаддесятирічної війни та повномасштаб­ного незаконного воєнного вторгнення на територію незалежної України. Знання про роль і місце військових капеланів у збройних силах, особливості їх душпастирської діяльності потрібні перш за все для повноцінного функціонування Українських Збройних сил, до складу яких входять люди, що зберігають своє психологічне здоров’я та стійкість, будучи максимально наближеними до християнської віри та релігії.

У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології україн­ського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер під час формування новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.

У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.

У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.

У статті обґрунтувано ролі релігійних організацій у захисті екологічних прав людини, проаналізовано їх діяльність та визначено способи правового регулювання їх участі в екологічній політиці держави.

Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та  очевидним фактам  впливу релігії на процеси становлення й розвитку права.  

Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права. 

Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права. Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права.
Обгунтовано, що для ініціювання правового спілкування необхідн три речі: знання права (інтелектуальний елемент), діяльність (вольовий елемент), і – поза сумнівом – свідомість (духовний елемент). Зрештою, тільки духовне ідентифікує два перші.

Відтоді як помісна Православна Церква України отримала Томос про автокефалію, Україну відвідав Вселенський Патріарх Варфоломій, а найближчим часом очікується візит Папи Франциска, релігійна і зокрема екуменічна тематика у пресі стала однією з топових. Саме тому, є потреба проаналізувати її розвиток і відображення у різних медіа.