Розглянуто наркоманію як негативне соціальне явище і проблеми протидії наркоманії. З’ясовано, що наркотики люди вживають з давніх часів, проте використовували в медичних, релігійних, культурних та рекреаційних цілях, але це явище змінювалося з розвитком суспільства, науки та медицини і сьогодні це стало ще проблемою із залежністю від наркотиків. Сьогодні наркоманія – це не лише медична проблема, а й складне соціальне явище, яке має глибокі наслідки для суспільства і охоплює різні сфери життя: культурні, економічні, правові, сімейні, психологічні. Враховуючи всі ці фактори, виникла потреба в контролі над поширенням наркотиків і насмперед це прийняття законів, які б обмежували їх використання. На початку ХХ століття міжнародна спільнота визнала контроль над наркотиками загальносвітовою проблемою. Про це було відзначено на першій міжнародній конференції з цього питання, яка відбулася 1909 року в Шанхаї. Міжнародна система контролю розвивалася поступово, починаючи з 1912 року, коли була прийнята Міжнародна опіумна конвенція. В 1961 році була прийнята Єдина конвенція про наркотичні засоби, в 1971 році – Конвенція про психотропні речовини, в 1988 році – Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Констатовано, що, враховуючи небезпеку розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин і їхні негативні наслідки для здоров’я, Україна ратифікувала вищезазначені конвенції і в 1995 році прийняла антинаркотичне законодавство, а також була введена кримінальна відповідальність за незаконне поводження з наркотичними засобами і прекурсорами. Також в Україні було розпочато організацію комплексної протидії наркоманії та наркоторгівлі. Розглянуто заходи, які були направлені на здійснення протидії наркоманії. Зроблено висновок, що наркоманія як соціальне явище є серйозною загрозою для стабільності та розвитку суспільства, тому протидія цьому лиху є першочерговим завданням кожної держави. Протидія наркоманії та наркоторгівлі в Україні містить широкий спектр заходів – починаючи від регулювання на законодавчому рівні до здійснення і вдосконалення правоохоронної діяльності та профілактики, отже, вона потребує уваги на всіх рівнях – від індивідуального до державного. Розв’язання цієї проблеми можливе лише через об’єднання зусиль влади, громадських організацій і суспільства. Попри значні успіхи, боротьба з наркотиками залишається складним завданням, що потребує постійного вдосконалення підходів і міжнародної співпраці.
- Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 року. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU61K02U?ed=1961_03_30 (Дата звернення: 17.09.2024).
- Протокол про поправки до Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/MU72013?ed=1972_03_25&an=2 (Дата звернення: 17.09.2024).
- Василевич В. (2004). Конвенційний механізм протидії транснаціональному незаконному обігу наркотиків / В. Василевич, Е. Расюк // Підприємництво. Господарство і право. № 11. С. 148–152.
- Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_096#Text (Дата звернення: 17.09.2024).
- Про Національне антикорупційне бюро України. Закон України від 14 жовтня 2014 року База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18#Text (Дата звернення: 17.09.2024).
- Національне антикорупційне бюро України. Спеціалізована антикорупційна прокуратура. URL: https://reports.nabu.gov.ua/ (Дата звернення: 17.09.2024).
- Департамент боротьби з наркозлочинністю. Презентація. URL: https://www.naiau.kiev.ua/files/naukova-diyalnist/naukovi-zaxodi/konfere... (Дата звернення: 17.09.2024).