правова система

За останні десятиліття політичний, економічний, соціальний і культурний ландшафт, на тлі якого розгортаються процеси детермінації злочинності та протидії їм, зазнав істотних змін. Глобалізація, міграція, мінливе співвідношення сил на зовнішньополітичній арені, кризові стани в економіці, політична нестабільність впливали і продовжують істотно впливати на стан злочинності у світі, а також зумовлюють потребу вироблення нових підходів до кримінальної політики.

Принцип верховенства права є фундаментальним принципом конституційного права, який забезпечує стабільність і справедливість у правовій системі. Ця стаття досліджує істо­рич­ний розвиток верховенства права, починаючи від його джерел у класичних правових системах до сучасних інтерпретацій та реалізацій. Особлива увага надається аналізу ключо­вих аспектів вер­ховенства права, таких як його значення для захисту прав і свобод людини та ролі кон­ституцій у його забезпеченні.

У статті проаналізовано місце інституту сімейної медіації у врегулюванні сімейних правовідносин загалом, і сімейних спорів зокрема, обґрунтовано значення та ефектив ність запровадження цього інституту в правову систему України як альтернативи суду. З’ясовано, що сімейна медіація – це процес вирішення сімейних спорів мирним способом (шляхом порозуміння), в якому незалежна сторона (медіатор) сприяє налагодженню ко мунікації між суб’єктами спору та допомагає прийняти зважені рішення, що задо вольняє інтереси кожної сторони.

У статті досліджено інститут реабілітації незаконно засуджених осіб у правовій системі України. Визначено, що реабілітація незаконно засуджених осіб у правовій системі України є важливим кроком для забезпечення справедливості та відновлення довіри до правосуддя. Встановлено, що інститут реабілітації незаконно засуджених осіб відіграє важливу роль у правовій системі України, оскільки істотно впливає на розвиток правосуддя та захист прав людини.

У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.

У статті обґрунтовано положення про доцільність вважати правову ідентичність як особливу форму соціальної ідентичності та розкрито її сутність як юридичної категорії.

У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.

У статті виявлено проблеми механізму взаємодії національного законодавства і міжнародно-правових стандартів крізь історичну призму в контексті сучасних реалій. З’ясовано, що сучасна правова доктрина України у питаннях взаємодії національної правової системи та системи національного законодавства із системою міжнародного права визнає лише частковий примат міжнародного права, що є обмежений Конституцією України.

Висвітлено різні підходи науковців до трактування поняття «праворозуміння», його ознак, типів, функцій, об’єкта, суб’єктів та змісту, до якого належить сутність, пізнання, усвідомлення права, наповнення праворозуміння та роль у регулюванні суспільних відносин, характеристики, ознаки та особливості проявів розуміння права. Встановлено, що усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин і концепцій є важливим та актуальним при визначенні праворозуміння, оскільки від розуміння права залежить його реалізація та застосування на практиці державними службовцями.

У статті на основі теоретичних концепцій А. Грамші та Т. Парсонса визначено філософсько-правові засади моделі громадянського суспільства. У ХХ ст. було зроблено певні спроби щодо розроблення теорії громадянського суспільства на закладеному фундаменті. Насамперед слід відзначити таких знаних вчених, як А. Грамш та Т. Парсонс, які перебували під впливом вчення Г. Гегеля й водночас внесли корективи до його теорії, зіставляючи громадянське суспільство та економіку, громадянське суспільство та державу.