Стаття присвячена переосмисленню та концептуалізації низки понять: “буттєві права людини”, “свобода та свободи людини”, “існування людини” як ключових категорій в умовах стрімких цивілізаційних трансформацій. Шляхом розмежування та вивчення взаємозв’язку цих понять стаття має на меті обґрунтувати їхню роль як системоутворювальних елементів правової доктрини. Розглядаються онтологічні засади буттєвих прав, підкреслюючи їхню невід’ємність, яка походить із самої природи людського існування. Свобода реалізується як першочергова екзистенційна та правова категорія, необхідна для самореалізації особистості. Аналізується, що існування є конкретною, просторово- та часолокалізованою маніфестацією буття, що стосується фактичної присутності об’єктів. Досліджується взаємозалежність та сучасне розмежування термінів “екзистенційні права людини”, “існувальні права людини” та “буттєві права людини”, обґрунтовуючи, що буттєві права є найбільш всеосяжним поняттям, яке охолює як екзистенційні, так і існувальні аспекти, необхідні для повноцінного життя у суспільстві. Підкреслюється критична необхідність якісного розширення змісту буттєвих прав людини у світлі сучасних технологічних викликів. Наголошується на тому, що право повинно випереджати науковотехнічний прогрес, встановлюючи межі, що запобігатимуть зловживанням та захищатимуть буття людини в його найглибиннішому сенсі. Обґрунтовується, що свободи є первинними умовами для синтезу нового, формуючи простір для духовної та матеріальної культури, та є унікальним інструментарієм для майбутньої правосвідомості. Використано такі теоретичні методи, як аналіз: розкладання складних понять на складові елементи для їх наступного вивчення; синтез: об’єднання досліджених елементів у єдину цілісну концепцію; абстрагування; узагальнення; інструкція та дедукція; моделювання; логічний та системний підхід. Результати дослідження дають змогу поглибити теоретичні знання у сфері прав людини та закласти міцну методологічну основу для розробки ефективних правових механізмів, що гарантуватимуть вільне буття людини у майбутньому.
1. Рабінович П. М. Члени Академії з 1993 року. Національна академія правових наук. URL: https://nals.com.ua/academics/rabinovych_p_m/ (Дата звернення: 02.06.2025).
2. Locke J. (1823). Two Treatises of Government. URL: https://www.yorku.ca/comninel/courses/ 3025pdf/Locke.pdf (Аccessed: 02.06.2025).
3. Hobbes T. (1651). Leviathan. URL: https://www.gutenberg.org/files/3207/3207-h/3207-h.htm (Аccessed: 02.06.2025).
4. Spinoza B. (1677). The Ethics. URL: https://www.gutenberg.org/files/3800/3800-h/3800-h.htm (Аccessed: 02.06.2025).
5. Secondat C., Montesquieu B. (1748). The Spirit of Laws. URL: https://historyofeconomicthought. mcmaster.ca/montesquieu/spiritoflaws.pdf (Аccessed: 02.06.2025).
6. Rousseau J.-J. (1778). Du Contrat social ou Principes du droit politique. URL: https://ebooksbnr.com/ebooks/pdf4/rousseau_du_contrat_social.pdf (Аccessed: 02.06.2025).
7. Kant I. (1781). Kritik der reinen Vernunft. URL: https://nowxhere.wordpress.com/wpcontent/uploads/2014/09/kant-kritik-der... (Аccessed: 02.06.2025).
8. Hegel G. W. F. (1911). Grundlinien der Philosophie des Rechts. URL: https://openlibrary.org/books/ OL6532310M/Grundlinien_der_Philosophie_des_Rechts (Аccessed: 02.06.2025).
9. Siliuchenko K. M., Marchenko A. A., Siliuchenko V. M. (2023). Aksiolohichna pryroda pryntsypiv prava [Axiological nature of legal principles]. Elektronne naukove vydannia “Analitychno-porivnialne pravoznavstvo” – Electronic scientific publication “Analytical and comparative jurisprudence”, 76–80.
10. Ronald D. (1977). A Serious Look at Rights. URL: https://www.jstor.org/stable/2379997 (Аccessed: 02.06.2025).
11. Hayek F. (1960). The Constitution of Liberty. URL: https://ia600805.us.archive.org/35/items/ TheConstitutionOfLiberty/The%20Constitution%20of%20Liberty.pdf (Аccessed: 02.06.2025).
12. Nozick R. (1968). Anarchy, State, and Utopia. URL: https://antilogicalism.com/wp-content/uploads/2018/ 04/anarchy-state-utopia.pdf (Аccessed: 02.06.2025).
13. Козюбра М. І. (2018). Правознавство, наука, методологія: еволюція підходів до їхніх взаємозв’язків. Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Юридичні науки. Т. 1. С. 3–8.
14. Oppenheim F. (1961). Dimensions of Freedom: An Analysis. URL: https://psycnet.apa.org/PsycBOOKS/ toc/14355 (Аccessed: 02.06.2025).
15. Kierkegaard S. (1843). Enten – Eller. URL: https://dn790001.ca.archive.org/0/items/enteneller01kier/ enteneller01kier.pdf (Аccessed: 02.06.2025). [Іn Ukrainian].
16. Fromm E. (1941). Escape from Freedom. URL: https://archive.org/details/escapefromfreedo0000from_t4o5 (Аccessed: 02.06.2025).
17. Rawls J. (1999). A Theory of Justice. URL: https://giuseppecapograssi.wordpress.com/wpcontent/uploads/2014/08/rawls... (Аccessed: 02.06.2025).
18. Рабінович П. М. (2018). Буттєві права людини: діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного. URL: https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/78c9b7c9-bf8e-4968... (Дата звернення: 02.06.2025).
19. Блудова А. А. Соціальні потреби людини в Україні. URL: http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/3446/1/Bludova.pdf (Дата звернення: 02.06.2025).
20. Строкоус Т. О., Стельмах Н. В. (2020). Потреби людини. Серце віддане дітям. Збірник наукових праць. Миколаїв: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. Вип. 10. 235 с. С. 199. URL: https://ped.nuos.edu.ua/wp-content/uploads/2017/03/%d0%97%d0%b1%d1%96%d1... d0%ba-%d1%81%d0%b5%d1%80%d1%86%d0%b5-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%b4%d0%b0%d0%bd%d0%b5- %d0%b4%d1%96%d1%82%d1%8f%d0%bc-2020.pdf#page=199 (Дата звернення: 02.06.2025).
21. Донченко О. П. (2009). Свобода як категорія права (герменевтичний аспект). Актуальні проблеми держави і права. № 50. С. 45–50.
22. Берлін І. (1998). Дві концепції свободи. Сучасна політична філософія: антологія. К.: Основи. С. 56– 113.
23. Кожан В. В. (2016). Особисті права та свободи людини : загальнотеоретичне дослідження : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Львів. C. 171. URL: https://old.lpnu.ua/sites/default/files/dissertation/2016/3679/ dysertaciya_na_zdobuttya_naukovogo_stupenya_kandydata_nauk_kozhana_v.v.pdf (Дата звернення: 02.06.2025).
24. Рабінович П. М. Методологія філософії права. Лекція у магістратурі ЛНУ імені Івана Франка, 25 жовтня 2018 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=AbH8qtBRhRw (Дата звернення: 02.06.2025).
25. Рабінович П. М. (2021). Основи теорії та філософії права. : навч. посібник. Львів: Вид-во ЛОБФ “Медицина і право”. С. 17–19. URL: https://fpk.in.ua/images/biblioteka/3fmb_finan/Rabinovych-theory_philosophy _prava_posibnik_2021.pdf (Дата звернення: 02.06.2025).
26. Heidegger M. (2001). Sein und Zeit. Tübingen, 445 s.
27. Кушерець Т. В. (2008). Людська присутність як первинний суб’єкт історії філософії М. Хайдеггера. Актуальні проблеми духовності. Кривий Ріг. С. 134–142. (Дата звернення: 02.06.2025).
28. Кочур Г. П. (1991). Друге відлуння: Переклади англійської драматургії. Вільям Шекспір. Гамлет, принц данський. Київ: Дніпро. С. 465–466.