Судова експертиза, особливо в останні роки, відіграє таку важливу роль у судочинстві, що питома вага кримінальних проваджень та справ у інших видах судочинства не могла би ефективно розслідуватися та розглядатися судом без використання її результатів.
Ця стаття присвячена темі потреби реформування судово-медичної експертизи в Україні з метою запровадження сучасних стандартів і підвищення ефективності правосуддя. Окреслено недосконалості системи судово-медичної експертної діяльності та їх вплив на об’єктивність судових рішень, ефективність судочинства та рівень довіри до судової системи.
Розглянуто підстави, що спонукають до реформування законодавства у сфері судово-експертної діяльності, однією з яких є потреба погодження норм основного закону з чинним законодавством щодо питань призначення та проведення судової експертизи в усіх видах судочинства. Друга актуальна проблема, яка потребує розв’язання, – необхідність закріплення в базовому законі про судово-експертну діяльність норм щодо матеріально-соціального забезпечення судового експерта. Крім того, вдосконалення закону має бути пов’язаним із потребою гармонізації законодавства України з європейським.
Аналізується роль міжнародних стандартів у покращенні якості експертної діяльності та її взаємодії із правовою системою України. Особливу увагу присвячено аналізові міжнародного досвіду організації судово-медичної експертизи з метою визначення векторів вдосконалення організації судово-медичної експертизи в Україні. Перспективи розвитку судово-медичної експертної діяльності розглядаються з урахуванням європейського досвіду та впровадження інновацій у національну практику. Запропоновано комплексні заходи щодо трансформації судово-медичної експертизи в Україні, що базуються на стандартизації, впровадженні інновацій та міжнародній співпраці.
1. Про судову експертизу: Закон України від 25 лют. 1994 р. № 4038-XII. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text (Дата звернення: 01.04.2025).
2. Голубович Л. Л., Ольховський В. О., Герасименко О. І., Голубович П. Л., Голубович А. Л. та ін. (2021). Основи судової медицини: навчально-метод. посіб. Харків: ФОП Бровін О. В., 535 с.
3. Сімакова-Єфремян Е. Б. (2019). Про необхідність удосконалення законодавства щодо здійснення судово-експертної діяльності в Україні. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 19. С. 118–129.
4. Клименко Н. І., Купрієвич О. А. (2015). Міжнародне співробітництво судово-експертних установ. Вісник кримінального судочинства. № 4. С. 130–134.
5. Гузела М., Канцір В. (2018). Зарубіжний досвід організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Юридичні науки. № 906 (20). С. 129–135.
6. Дмитрієва К. С. (2020). Актуальні напрями розвитку міжнародного судово-експертного співробітництва. Юридичний науковий електронний журнал. № 1. С. 288–291.