Проблеми у сфері доброчесності суддів в сучасних умовах політико-правової реальності

Rostislav Matviyiv. Problems in the sphere of judges’ benevolence in the modern conditions of political and legal reality.
https://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-10-number-3-39...

1
Національний університет «Львівська політехніка»

У статті розглядаються аспекти узагальнення проблем у сфері доброчесності суддів в сучасних умовах політико-правової реальності.
Доброчесність суддів є основою для забезпечення громадянських прав і свобод, а також для виконання важливої ролі суддів у забезпеченні справедливого суспільства. У контексті судової реформи в Україні доброчесність суддів виступає як стратегічний інструмент забезпечення незалежності та прозорості судової системи, сприяє зміцненню довіри громадян до судової влади та підвищенню авторитету суду у суспільстві.
Констатовано, що у контексті очищення судової влади, доброчесність судів стає ключовим інструментом виявлення та використання негативних явищ, таких як корупція, необ’єктивність та інші порушення етичних норм. Це вимагає від суддів лише дотримання букви закону, але й вищих принципів правосуддя, які обґрунтовуються на загальних правах людини та принципах справедливості.
Мотивовано, що довіра до судової системи обґрунтовується на глибокому пізнанні суспільством рівності перед законом та незалежності суддівського корпусу від впливу політичних чи інших зовнішніх чинників, виступаючи ключовим елементом легітимації влади та правової системи в цілому. Тому узагальнено, що судова система, як рефлектор у всій правовій системі, несе в собі величезну відповідальність перед суспільством та державою в цілому, сприяючи встановленню довіри до правового ладу і підтримці принципів рівності та справедливості.
Виокремлено наступні проблеми у сфері доброчесності суддів в сучасній політико- правовій реальності: моральна нестійкості представників судового корпусу та дилема індивідуальної моральності в контексті судового рішення; політичний вплив на суддів та процес здійснення правосуддя; системні вади та морально-етична орієнтація судової системи, тут важливо врахувати, що судова система сама може писати внутрішні дефекти та конфлікти інтересів, які можуть підірвати доброчесність суддів; міжкультурний дисонансу та проблеми соціокультурної адаптації суддів у міжнародних аспектах імплементації багатоманітності соціального простору.

1. Paruta O., Harasymiv T., Lychenko I., Kotukha O., Chornopyska, V. (2023). Legal Socialization in the Context of Global Transformations. European Review, 31(3), 273-290.https://doi.org/10.1017/S1062798723000066 [in English]; 

2. Smidova, Z.,  Cavaciuti A,. Johnsøn J. (2022) Anti-corruption and public integrity strategies - Insights from new OECD indicators, OECD Economics Department Working Papers, 1725, OECD Publishing, Paris, URL: https://doi.org/10.1787/a925c7fd-en. [in English]; 

3. Szwed, M. (2023). Fixing the Problem of Unlawfully Appointed Judges in Poland in the Light of the ECHR. Hague J Rule Law 15, 353–384 https://doi.org/10.1007/s40803-023-00191-3 [in English]; 

4. European Court of Human Rights (2021), Reczkowicz v. Poland, application no. 43447/19, judgment, 22 July 2021[in English]; 

5. European Court of Human Rights (2021), Dolińska-Ficek and Ozimek v. Poland, applications nos. 49868/19 and 57511/19, judgment, 8 November 2021 [in English]; 

6. European Court of Human Rights (2022), Advance Pharma sp. z o.o. v. Poland, application no. 1469/20, judgment, 3 February 2022 [in English]; 

7. European Court of Human Rights (2022), Juszczyszyn v. Poland, application no. 35599/20, judgment, 6 October 2022. [in English]