У статті розглянуто види, завдання та інструменти інформаційної війни. Інтернет-медіа часто звертаються до спеціального розповсюдження інформації, яке має на меті вплинути на поведінку та ментальність населення. Вони використовують спеціальні маніпулятивні технології, як допомагають їм керувати аудиторією. У дослідженні наводимо аналіз наслідків інформаційної війни, оскільки вони вводять в оману і можуть призвести до конкретних ворожих дій.
Аналізуючи низку інтернет-ЗМІ, які є учасниками інформаційної війни на боці Росії, можна побачити, що їх діяльність побудована на поширені несправжньої інформації, так званої “фейкової”, яка покликана дезінформувати як українське, так і російське населення. Така політика російської влади має на меті спричинити недовіру до української влади та суспільства, шукаючи найменшого приводу, щоб облити брудом державу, проти якої проводить агресорську діяльність. На сайтах Інтернет-видань – як російських, так і новостворених республік ДНР та ЛНР – розміщують матеріали під голослівними заголовками, де згадуються вигадані “Укрнаціоналісти”, “націоналістичні батальйони”; східні території України, які не перебувають під владою ДНР, вважають окупованими. Під голослівними заголовками подають образливі висловлювання на адресу українських військових та влади, часто публікують анонімні матеріали, а також описують вигадані події без жодних посилань на джерело інформації.
В Інтернеті можна знайти безліч сайтів, які поширюють неправдиву інформацію про Україну та конфлікт з Росією. Новостворені сепаратистські інтернет-ЗМІ мають на меті дезінформувати, перш за все, населення окупованих територій про діяльність українського уряду і армії, а також і українське суспільство, щоб поширити страх, паніку і недовіру до дій тих, хто намагається захистити цілісність, незалежність, єдність і державність України. Розповсюдження псевдо інформації і маніпулювання громадською думкою є основними інструментами впливу на людей.
1. Горбань Ю. О. Інформаційна війна проти України та засоби її ведення / Ю. О. Горбань // Вісник НАДУ. – 2015. – Вип. № 1. – С. 136–141 – Режим доступу до ресурсу: http://visnyk. academy.gov.ua/wp-content/uploads/2015/04/20.pdf.
2. Іжутова І. Мартін Лібікі: “Що таке інформаційна війна?” / Ірина Іжутова // Військо України. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://viysko.com.ua/texnologiji-voyen/martin-libiki-shho-take-informacijna-vijna/.
3. Кондратюк М. О. Інформаційна війна та роль мас-медіа в міжнародних конфліктах / М. О. Кондратюк // Вісник Харківської державної академії культур. – 2013. – Вип. № 41. – С. 1–6. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/v41/15.pdf.
4. Кіца М. Особливості реклами в українських інтернет-змі в умовах інформаційної війни / М. Кіца // Теле- та радіожурналістика. – 2015. – Вип. 14. – С. 170–174.
5. Семен Н. Ф. Поняття “інформаційна війна” в контексті соціальних комунікацій / Н. Ф. Семен // Держава та регіони: Серія: Соціальні комунікації. – 2016. – № 1 (25). – С. 22–25.
6. Чистоклетов Л. Г. Інформаційно-психологічні впливи як невід’ємна складова парадигми інформаційної безпеки / Л. Г. Чистоклетов, В. Й. Шишко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2012. – С. 183–192. – Режим доступу до ресурсу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN= UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nvldu_2012_2(1)__24.pdf.
7. Шуляк Н. Інформаційні війни в інтеграційних процесах / Назарій Шуляк // Міжнародні інтеграційні процеси: історичний досвід, сучасні виклики та перспективи . – С. 44–46. – Режим доступу до ресурсу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/28224/1/011-044-047.pdf.
8. Юськів Б. М. Опорний конспект лекцій з дисципліни “Інформаційні війни” / Б. М. Юськів. – Рівне: РІС КСУ, 2003. – 55 с.