1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 15, Номер 3, 2021
  4. Кінетична модель розчинення цементаційної міді в розчинах сульфатної кислоти, що містять йони міді

Кінетична модель розчинення цементаційної міді в розчинах сульфатної кислоти, що містять йони міді

JCCT.
2021;
Випуск 15, Номер 3
: cc. 395–402
https://doi.org/10.23939/chcht15.03.395
Автори:
  1. Nizamettin Demirkiran
  2. Deniz Turhan Özdemir
1
Department of Chemical Engineering, Faculty of Engineering, İnönü University
2
Department of Chemical Engineering, Faculty of Engineering, İnönü University

Досліджено кінетику розчинення порошку цементаційної міді в розчинах сульфатної кислоти, що містять йони міді. Визначено, що швидкість розчинення міді підвищується зі збільшенням концентрації кислоти, температури та швидкості перемішування. Встановлено, що швидкість розчинення посилюється зі збільшенням концентрації йонів міді до 0,025 М. Температура та концентрація йонів міді мають більш значний вплив на розчинення мідного порошку. Проведено кінетичний аналіз процесу, і встановлено, що він відповідає псевдо-гомогенній моделі реакцій першого порядку. Розрахована енергія активації становила 31,1 кДж/моль.

малахіт
цементаційна мідь
йони міді
розчинення
кінетика
  1. Venkatachalam S.: Hydrometallurgy. Narosa Publishing House, Delhi, India 1998.
  2. Noubactep C.: J. Hazard. Mater., 2010, 81, 1170. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2010.05.085
  3. Demirkıran N.: Rev. Chim., 2013, 64, 378.
  4. Shishkin A., Mironovs V., Vu H. et al.: Metals, 2018, 8, 920. https://doi.org/10.3390/met8110920
  5. Habashi F.: Handbook of Extractive Metallurgy. Wiley, New York 1997.
  6. Karavasteva M.: Hydrometallurgy, 2005, 76, 149. https://doi.org/10.1016/j.hydromet.2004.10.003
  7. Gana R., Figueroa M., Sanchez J.M., Esteso M.: J. Appl. Electrochem., 1995, 25, 240. https://doi.org/10.1007/BF00262962
  8. Figueroa M., Gana R., Kattan L. et al.: J. Appl. Electrochem., 1997, 27, 99. https://doi.org/10.1023/A:10264792
  9. Ekmekyapar A., Demirkıran N., Künkül A. et al.: Braz. J. Chem. Eng., 2015, 32, 155. https://doi.org/10.1590/0104-6632.20150321s00003211
  10. Tanaydın M., Demirkıran N.: Sep. Sci. Technol., 2019, 54, 815. https://doi.org/10.1080/01496395.2018.1512619
  11. Demirkıran N.: Ind. Eng. Chem. Res., 2013, 52, 8157. https://doi.org/10.1021/ie400438b
  12. Wong D., Coller B., Macfarlane D.: Electrochim. Acta, 1993, 38, 2121. https://doi.org/10.1016/0013-4686(93)80350-9
  13. Grishina E., Udalova A., Rumyantsev E.: Russ. J. Electrochem., 2002, 38, 155. https://doi.org/10.1016/0013-4686(93)80350-9
  14. Sribnyi V., Kuntyi O., Yavors'kyi V.: Mater. Sci., 2001, 37, 524. https://doi.org/10.1023/A:10132266
  15. Sameh S., Salih I., Alwash S., Al-Waisty A.: Eng. Technol. J., 2009, 27, 993.
  16. Baeshov A., Kadirbayua A., Jurinov M.: Int. J. Chem. Sci., 2014, 12, 1009.
  17. Park I., Yoo K., Alorro R. et al.: Mater. Trans., 2017, 58, 1500. https://doi.org/10.2320/matertrans.M2017147
  18. Khalid M., Hamuyuni J., Agarwal V. et al.: J. Clean. Prod., 2019, 215, 1005. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.01.083
  19. Castillo J., Sepúlveda R., Araya G. et al.: Minerals, 2019, 9, 319. https://doi.org/10.3390/min9050319
  20. Koyama K., Tanaka M., Lee J.: Mater.Trans., 2006, 47, 1788. https://doi.org/10.2320/matertrans.47.1788
  21. Read A.: J. Phys. Chem., 1972, 76, 3656. https://doi.org/10.1021/j100668a026
  22. Wen C.: Ind. Eng. Chem.,1968, 60, 34. https://doi.org/10.1021/ie50705a007
  23. Levenspiel O.: Chemical Reaction Engineering. John Wiley, New York 1972.
  24. Mazet N.: Int. Chem. Eng., 1992, 32, 271.
  25. Lambert F., Gaydardzhiev S., Léonard G. et al.: Miner. Eng., 2015, 76, 38. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2014.12.029