Особливості реалізації законодавства про державно-приватне партнерство у сфері охорони навколишнього середовища

У статті розглядаються теоретико-правові питання державно-приватного партнерства у галузі охорони навколишнього природного середовища.
На підставі комплексного системного підходу до дослідження правових явищ досліджено особливості реалізації чинного законодавства про державно-приватне партнерство у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Під формою державно-приватного партнерства розуміють набір прав і обов’язків при- ватного та державного партнера, які складаються з обов’язкових і факультативних елементів, надаючи право приватному та державному партнерам будувати взаємини у конкретній формі у межах закону.
Загальний порядок укладання та виконання угод про державно-приватне партнерство застосовується щодо всіх проєктів, зокрема й у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Здійснено аналіз етапів реалізації державно-приватного партнерства, прав і обов’язків державного та приватного партнерів на різних етапах реалізації проєктів.
Мета та завдання проєкту повинні відповідати цілям, визначеним у Основних засадах (стратегії) державної екологічної політики на період до 2030 року.
При реалізації проєкту державно-приватного партнерства у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюватиметься кілька видів державного контролю. Державний партнер наділений повноваженнями контролю виконання угоди, у тому числі щодо дотримання приватним партнером законодавства, наприклад при проєктуванні, будівництві та експлуатації об’єкта.
Другим видом нагляду із боку держави є нагляд уповноваженими органами над вико- нанням приватним партнером законодавства під час реалізації угоди. Йдеться про види нагляду (контролю), які передбачені галузевим законодавством. Екологічні проєкти потребують систем- ного підходу. Порядок укладання угод має бути доповнений необхідністю надавати інформацію про позитивний екологічний ефект, який виникне у результаті реалізації проєкту.