До питання забезпечення безпеки свідків у кримінальному провадженні

Правовий статус свідка у кримінальному процесі передбачає наявність сукупності прав і обов’язків, які мають своїм обов’язком забезпечувати його спів­працю з органами правосуддя, задля досягнення завдань кримінального судочинства.

Заходи забезпечення безпеки осіб щодо свідків (фізичний захист, забезпечення кон­фіденційності тощо) мають стати гарантією надання свідчень без страху за своє життя чи життя своїх близьких, а також запобігання можливому тиску чи фізичній розправі з боку злочинців чи інших зацікавлених осіб. 

Відтак за результатами дослідження встановлено, що такі заходи являють собою здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших захо­дів, спрямованих на захист життя і здоров’я, житла, а також майна цих осіб від проти­правних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправ­лення правосуддя.

У статті зазначено, що механізми для забезпечення безпеки учасників кримі­наль­ного провадження в Україні не створюють значного розходження з європейськими стандартами в цій галузі. Однак сучасна ситуація також не дає змоги говорити про їх повну відповідність. 

Окреслено, що Закон № 3782-XII, визначаючи підстави для застосування заходів безпеки, використовує оцінні категорії, з якими пов’язана правомірність їхнього засто­су­вання і відповідно дотримання процесуальної форми.

Згідно з ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону, заходи безпеки для осіб, в тому числі свідків, приймаються на основі даних, що вказують на реальну загрозу їхньому життю, здоров’ю, житлу або майну. У цьому контексті з’ясовано, що неправильна оцінка слід­чим, прокурором чи суддею факту наявності реальної загрози може стати наслідком помил­ко­вого прийняття, скасування чи необґрунтованої відмови в застосуванні заходів безпеки.

Враховуючи зазначене та ситуацію сьогодення на шляху до євроінтеграції, з огляду на важливість реалізації заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві, автори стверджують, що нагальним є питання удоско­на­лення вже чинного механізму із забезпечення безпеки та впровадження позитивного міжнародного досвіду в національне законодавство України, зокрема, створення дієвих правових інструментів задля свідків воєнних та інших міжнародних злочинів.