У статті розглянуто історико-архітектурний розвиток території палацово-паркового комплексу Фредрів – Шептицьких у селі Вишня Львівської області Палац є яскравим прикладом взаємодії європейської архітектурної традиції XIX ст. та місцевих особливостей Галичини. Розпланування території палацу демонструє чіткий поділ на репрезентативну, паркову та господарську зони. Основною віссю композиції є центральна алея, яка веде від головного в’їзду до палацу. Ця алея виконує роль візуальної осі, що підкреслює симетричність усього комплексу.
Паркова зона поєднувала риси регулярного та пейзажного стилів. Спочатку парк мав чіткі геометричні обриси із симетричними алеями, ставками та квітковими композиціями, але наприкінці XIX ст., після переходу маєтку до родини Шептицьких, його частково перетворили на пейзажний. Нові доріжки прокладали асиметрично, з урахуванням природного рельєфу та зелених насаджень, що створювало ілюзію природного середовища. Водойми на території, створені у формі декоративних ставків, виконували як утилітарну, так і естетичну функцію. Їх розташування гармонійно інтегроване в загальну композицію парку, підкреслюючи плавність переходу між архітектурним ансамблем і природним середовищем.
Мета дослідження: проаналізувати етапи історико-архітектурного розвитку палацовопаркового комплексу та сучасний стан використання території.
Методологія. У статті використано загальнонаукові та спеціальні наукові методи історико-архітектурного та порівняльного аналізу, які спираються на дослідження, описані в проаналізованих наукових статтях відповідної проблематики.
Практична значущість. Проаналізовано сучасний стан палацу, визначено основні архітектурно-планувальні риси, визначено стан декоративних архітектурно-конструктивних елементів. Результатами дослідження можна скористатися під час розроблення комплексного проєкту реставрації об’єкта.
Kutiak A. B. (2012). Paáac Fredrów, “Spotkania z Zabytkami”, pр. 3–4.
Zakrzewski B. (1990). Historia grobu Fredry, “PamiĊtnik Literacki”. 81 р.
Roman Aftanazy (1994). Województwo ruskie. Ziemia Przemyska i Sanocka Том 8 (Руське воєводство. Перемишльська та Сяноцька землі). 697 с.
Бобко, М. В. (2023). Ревіталізація та пристосування до сучасних потреб палацу Фредрів –Шептицьких у с. Вишня Самбірського району Львівської області. 51 с.
Бондаренко Андрій (2024). Бенькова Вишня (Вишня). Online доступно: http://andy-babubudu.livejournal.com/
Влах, М., & Коропецька, Т. (2019). Історико-архітектурна спадщина Городоцького району як чинник розвитку туризму. Львівський інститут економіки і туризму, 105.
Возняк Тарас (2024). Орлине гніздо роду Фредро – Шептицьких. Online доступно: https://ji-magazine.lviv.ua/2016/Voznyak_Orlyne_gnizdo_rodu_Fredro-Shept...
Лабай, М. (2013). Художньо-образна мова садибної архітектури Львівщини другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. Мистецтвознавчий автограф, 6–8, 273–282.
Мавдрик, А. Б. (2024). Ревіталізація палацу Фредрів – Шептицьких у с. Вишня Львівської області з оцінкою технічного стану (Doctoral dissertation, Львівський національний університет природокористування). 106 с.
Маланюк, В. Я. (2007). Архітектурно-композиційні закономірності садибно-паркових утворень Київщини кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.
Міжнародний проект ревіталізації палацу Фредрів – Шептицьких у Беньковій Вишні Online доступно: https://www.ji-magazine.lviv.ua/wysznia/wysznia-proekt.htm
Михайлишин, О. Л. (2010). До питання про охорону пам’яток архітектури на Волині у 1920–30-х роках в контексті збереження національної ідентичності.
Соснова, Н. С. (2005). Використання історичних садиб як об’єктів і засобів туризму. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, Архітектура, 531, 130–136.
Стоян О. В. (2008). Проблеми реставрації пам’яток архітектури в Україні. Строительство, материаловедение, машиностроение. C. 621–640.
Тимофієнко В. І. (2003). Історія української архітектури. Київ: Техніка. 472 с.
Хороша, О. І., & Смоляк, В. В. (2017). Історико-архітектурні особливості розвитку палаців стилю класицизм Східного Поділля кінця XVIII – початку XX століття. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, № 878: 49–59.
Шевченко, Л. С. (2009). Ландшафтно-планувальна організація головної композиційної вісі садибно-паркових комплексів Полтавщини XVIII–XIX ст. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, (2), 153–158.