Стаття присвячена аналізу проблематики ревіталізації міст України, що зазнали руйнувань внаслідок російської агресії, особливо в східних регіонах. В роботі досліджуються не лише методи фізичної відбудови, але й комплексні підходи до відновлення міського середовища, що включають соціальні, культурні та екологічні аспекти.
За час збройної агресії Російської Федерації проти України 2014-2022 рр. зруйновано тисячі об’єктів, у тому числі ті, які є дуже важливими для швидкого відновлення регіонів та їх розвитку – аеропорти, мости, житлові будинки, об’єкти енергетичної інфраструктури та об`єкти соціального характеру. Оскільки рф продовжує завдавати ракетних ударів навіть по далеких від фронту населених пунктах, кількість зруйнованих об`єктів постійно зростає. Ворог руйнує об’єкти не залежно від їх приналежності до приватної, комунальної чи державної власності.
Серед першочергових пріоритетів відновлення України від наслідків війни є відбудова зруйнованих закладів освіти та охорони здоров’я, а також, об’єктів житлово-комунального господарства.
Для розробки рекомендацій щодо відбудови міських просторів та зруйнованих об’єктів, з метою виявлення успішних стратегій, які можуть бути адаптовані для українського контексту, було проведено аналіз світового досвіду відновлення міст після військових конфліктів, зокрема, приклади Сараєво, Берліна, Варшави та Бейрута. Особливу увагу варто приділити інноваційним будівельним технологіям, збереженню історичної архітектурної спадщини, розробці сучасних громадських просторів та центрів, які сприятимуть психологічному відновленню громадян.
Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій для фахівців у галузі містобудування та архітектури щодо розробки проєктів ревіталізації українських міст, які мають враховувати місцеві особливості, архітектурну ідентичність та, одночасно, впроваджувати прогресивні міжнародні практики сталого міського розвитку.
Київська школа економіки. (2023). Загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури. Дослідження KSE Institute. Київ: KSE.ЮНЕСКО. (2023). Огляд пошкоджених об'єктів культурної спадщини в Україні. https://www.unesco.org/en/articles/damaged-cultural-sites-ukraine-verifi...
Міністерство розвитку громад та територій України. (2023). Звіт про оцінку збитків та потреб у відбудові України. Київ: Мінрегіон.
Плешкановська, А. М. (2013). Методологія комплексної реконструкції міста. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. 41 с.
Bicket A. (2021). Post-War Reconstruction and the Role of Architecture in Social Recovery. International Journal of Architectural Research, 15(2), 233-248.
Burns M. (2022). Rebuilding Lives: Psychological Aspects of Physical Reconstruction in Post-Conflict Cities. Journal of Environmental Psychology, 79, 101720.
Cherkes B., Yasinskyi M., Pohranychna I. (2025) Historical Formation of the Architectural Image of Mariupol [Historia uformowania architektonicznego obrazu Mariupola] Wiadomosci Konserwatorskie. (81) DOI: 10.48234/WK81MARIUPOL
Lizarralde, G., Johnson, C., & Davidson, C. (2019). Building Back Better: Sustainable Post-Disaster Reconstruction. Routledge.
Pendlebury, J., & Dossenbach, S. (Eds.). (2023). Urban Recovery in Post-Conflict Settings: Lessons from European Cities. Cambridge University Press.
Pohranychna, I., & Yasinskyi, M. (2021). Methodological aspects of the scientific and design process of preserving the historical city. Architectural Studies, 7(2), 216-226. https://doi.org/10.23939/as2021.02.216
Sorat, M., Chen, L., & Williams, K. (2024). Modular Construction for Post-Disaster Recovery: Speed, Quality, and Sustainability. Journal of Architectural Engineering, 30(1), 04023037.
UN-Habitat. (2020). Designing Peace: Building Post-War Urban Resilience. Nairobi: United Nations Human Settlements Programme.
Woszczynska, L., & Eysymontt, R. (2018). Post-War Reconstruction and Urban Heritage Conservation in Central Europe. Journal of Cultural Heritage Management and Sustainable Development, 8(4), 390-401