Правова культура в сучасному суспільстві: духовно-моральні засади

Сучасне суспільство переживає глибокі трансформаційні процеси, що стосуються не лише соціально-економічних, а й духовно-моральних основ буття. У цих умовах питання правової культури набуває нових вимірів, зокрема в аспекті її духовно-мо­рального наповнення. Правова культура постає не лише як система знань про право, правові навички та правову поведінку, а й як онтологічно глибоке явище, тісно пов’язане з духовністю, моральністю та культурною ідентичністю особистості. Саме тому актуальний аналіз правової культури через призму джерел чеснот, моральних орієнтирів і християнської екзистенції.

Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, що поєднує філософсько-правовий аналіз, культурологічне бачення, богословське осмислення і гер­меневтику інтерпретацію моральних категорій. Такий підхід дає змогу глибше до­слідити, як духовні й моральні засади формують структуру правової куль­тури, а також як сама правова культура впливає на етичну свідомість і вищі ціннісні орієнтири особистості.

Під поняттям правова культура в цьому дослідженні розуміється не лише сукупність правових знань і вмінь, а й здатність діяти відповідно до внутрішньоморальної норми, що кореспондує із правом, а вищим проявом – із божественною правдою.

Моральність розглядається як система норм, що формується від впливом духовної цивілізації, канонічних традицій та онтологічного розуміння людини.

Конкретні духовні якості виражені у чеснотах, що реалізуються через вольовий акт та спрямовують правову поведінку особи.

Ядром усього дослідження є духовно-моральні засади як комплекс фундамен­тальних орієнтирів, які формують внутрішній світ людини, її здатність розрізняти добро і зло, обирати шлях істини, справедливості, любові та служіння. Вони базуються на духовних джерелах: віра, совість, Священне Писання, канонічна традиція, молитовний досвід, споглядальна екзистенція, християнське вчення про чесноти; на моральних категоріях: добро, обов’язок, честь, гідність, милосердя, жертовність, істинність, моральний вибір; на цінностях, виведених з онтології людини: з її створеності на образ Божий, її покликання до святості, до морального зростання і до свободи, яка не нищить, а гармонізує.