Сьогодні реальною вимогою часу є пріоритет права над політикою сваволі влади, що визначає устрій любої правової держави. Ідея правової держави нерозривно пов’язана з ідеєю суверенності народу, підпорядкуванням держави суспільству. Реалізація принципів правової держави, яка фактично обмежує себе правами і свободами людини, верховенство права, як загально гуманістична цінність, призводять до розширення сфери приватно-правового регулювання, які виникають переважно між суб’єктами громадянського суспільства, забезпечуючи умови його функціонування. В Україні постійно відбуваються державно-політичні, соціально-економічні та правові зміни, що характеризують етап творення громадянського суспільства. Цей етап вимагає нових підходів у вирішенні фундаментальних проблем формування моральних і правових ідеалів суспільства, високої правосвідомості, сучасного правового мислення та правової культури. У контексті сучасного розвитку суспільства, з’являється все більша залежність процесів від креативного потенціалу людини, її діяльності, здатності реагувати на постійно змінювану реальність, на запити сучасності. Нове розуміння правового мислення характеризує його як найвищу аналітичну можливість особистості, як суб’єкта правовідносин, який функціонує та розвивається у руслі духовно-практичного вирішення різноманітних соціально-правових протиріч, як феномен духовного світу людини, як світоглядно-правова система координат, в масштабах якої формується позитивно-стійке ставлення особистості до права, як до ідеї повинного, випрацьовується повинне, бажане відношення людини до навколишнього світу. Правове мислення громадянського суспільства в Україні є чинником формування правової культури та розбудови демократичної і правової держави, оскільки без правової культури держава не може вважати себе правовою.
1. Maksimov C. (2002) Pravovaya realnost: oput philosofskogo osmusleniya : monografiya [Legal reality: the experience of philosophical comprehension] Xarcov : Pravo,. 328 p. 2. Mironova G. (2007) Metafizuchnuy realizm – aktualna paradugma sychasnogopravorozyminnya [Metaphysical realism is an actual paradigm of modern legal understanding]. Antropologiya prava: philosofskuy ta yuruduchnuy vumiru (stan, problemu, perspektuvu. Lviv: Kray, P. 181-196. 3. Zagalna teoriya prava (2009) [General theory of state and law] Pidrychnuk. Xarkiv: Pravo. 584 p. 4. Kotuyk I. (2008) Kyrs pravoznavstva [Jurisprudence course]. Kuiv : Versiya. 234 p. 5. Skibina O. (2004) Konstutytsiynuy mechanizm realizatsiyi prava gromadyan na ychast v upravlinni derzavnumu spravamu [Constitutional mechanism for exercising the right of citizens to participate in the management of state affairs]. Xarkiv. Natsionalna yuruduchna akademiya Ukrainu. Vup. 66. P. 158-163. 6. Andryuchko I. (2021, January 1) Pravove muslennya y konteksti germenevtuku prava [Legal thinking in the context of hermeneutics of law]. Derzava I pravo. Vup. 55. P. 100-105. 7. Bratasyuk M. (2005) Znachennya poglyadiv E. Erlicha na osobluvosti yuruduchnoho muslennya v konteksti pravovoi kyltyru postmoderny [The significance of E. Ehrlich's views on the features of legal thinking in the context of postmodern legal culture]. Problemu philosophii prava. T. III. № 1-2. P. 152-156. 8. Bandyra O. (2010) Istuna yak zagalholyudska ta pravova tsinnist [Truth as a universal and legal value]. Pravo Ykrainu. № 2. P. 88-95. 9. Radbrych G. (2004) Philosophiya prava [Philosophy of la]. Moskva. 238 p. 10. Roylz Dz. (1995) Teoriya spravedlivosti [The theory of justice]. Novosibirsk. 536 p. 11. Akton L. (1998) Svoboda: holovna polituchna tsinnist [Freedom: the main political value]. «Smoloskup», Kuiv. 598 p.