ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ ФОРМУВАННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ВІДКРИТИХ ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ МІСТ

Автори:
1
Kyiv National University of Construction and Architecture

У статті розглянуто, узагальнено та систематизовано основні історичні періоди формування та їх вплив на сучасний розвиток відкритих публічних просторів міст. Виявлено, що з появою перших поселень люди потребували територій, які б служили місцем для громадської діяльності. Поступове зростання цих поселень призвело до збільшення значення цих територій зі спеціалізованими територіями для культурних будівель або торгівлі. З часом міська структура ускладнювалася, але основними формотворчими елементами завжди залишалися вулиці та площі. Технологічний розвиток вніс зміни в розвиток міст і протиставив нові концепції традиціям минулого, підпорядкувавши проектну діяльність потребам сучасного транспорту, технічної, екологічної та економічної доцільності.

Протягом тривалого часу відкритий публічний простір міст та його розуміння змінювалися в уявленнях архітекторів, та й людей, для яких ці простори призначені. Трансформувалися світогляд, функції, взаємозв’язки окремих компонентів архітектурного середовища, змінилося розуміння цілей простору, а значить, до таких просторів треба прагнути. У статті розглянуто, узагальнено та систематизовано основні історичні періоди становлення та їх вплив на сучасний розвиток відкритих публічних просторів міст. Визначено спільні риси та характерні риси формування відкритих публічних просторів у містах на кожному з основних історичних етапів. Показано важливість урахування взаємозв’язку соціальних потреб людини з фізичним простором. Представлено взаємозв’язок формування публічних просторів в містах України з основними історичними етапами.

Аналіз основних історичних періодів дав змогу простежити ставлення людей до відкритого публічного простору міст у різні часи, а також виявити спільні та відмінні риси, постійні риси та елементи. Виявлено, що потреба у відкритих публічних просторах була присутня на всіх історичних етапах, але їх функціональне наповнення змінювалося. Простежується європейська архітектура, з тією лише різницею, що розвиток містобудування в Україні, подібно до європейських періодів, відбувався з певним запізненням.

Гусєв М. О., (2021). Принципи формування та розвитку відкритих просторів міст: автореф. дис. … к. арх. Київ, 26 с.

Криворучко Ю. И., (1988). Архитектурно-планировочная структура и восприятие города: дис. … к. арх. Москва, 295 с.

Криворучко Ю. І., (2018). Феномен сакрального у розвитку міст та територій (на досвіді України): автореф. дис. …  д. арх. Київ, 38 с.

Лещенко Н. А., (2017). Збереження та оновлення історичного середовища в контексті сталого розвитку міста. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 47, с. 111 – 115.

Лещенко Н. А., (2017). Проблеми оновлення історичного міського середовища. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 49, с. 152 – 157.

Лещенко Н. А., (2021). Комплексний процес реставраційно-реконструктивних трансформацій. Містобудування та територіальне планування. 76, с. 138–149. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.76.138-149.

Лінда С. М., (2013). Історизм у розвитку архітектури: автореф. дис. … д. арх. Львів, 34 с.

Линч К., (1986). Совершенная форма в градостроительстве. Москва: Стройиздат, 264 с.

Плешкановська, А. М., 2013. Методологія комплексної реконструкції міста: автореф. дис. … д. т. н. Київ, 40 с.

Рибчинський О. В., (2009). Ринкові площі як головний публічний просір Галицького міста. Містобудування та територіальне планування. 33, с. 364-367.

Сторпер М., (2016). Ключи от города. Как устроено развитие. Москва: Strelka Press,368 с.

Тімохін В. О., (2004). Гармонічність еволюційної динаміки самоорганізації містобудівних систем: автореф. дис. … д. арх. Київ, 37 с.

Тимофієнко В. І., (2002). Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 472 с.

Тимофієнко В. І., (2007). Місце пам’яток містобудування в системі культурної спадщини. Пам’яткознавчі студії в Україні: Теорія і практика. Київ, с. 283–312.

Фомін І. О., (1997). Основи теорії містобудування. Київ: Наукова Думка, 192 с.

Черкес Б. С., (2006). Національна ідентичність в архітектурі громадських центрів столичних міст в умовах ідеологічної детермінації: автореф. дис. … д. арх. Львів, 36 с.

Черкес Б. С., (2008). Національна ідентичність в архітектурі міста. Львів, 268 с.

Шебек Н.М., (2009). Основи типологізації архітектурного середовища. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 7, с. 150-154.