Важливим завданням архітектора є створення якісного житлового середовища, яке дає змогу мешканцям повноцінно розвиватися фізіологічно, забезпечує відчуття комфорту й естетичного задоволення.
Важливим регулювальним і обмежувальним чинником, який істотно впливає на мікроклімат у приміщеннях, планувальну структуру квартир і поверховість житлових будинків, є необхідність забезпечення оптимальної тривалості інсоляції в квартирах будинків та прилеглої території.
Мета статті – привернути увагу до доволі частого недотримання чи ігнорування архітекторами вимог і норм інсоляції під час проєктування багатоповерхових будинків та їх комплексів у історичному ареалі міста.
Встановлено, що в низці житлових комплексів, збудованих у Львові протягом останніх десятиліть, у багатьох приміщеннях квартир не виконується норма інсоляції або спостерігається тепловий дискомфорт влітку. На конкретному прикладі групи житлових будинків визначено фактори, які впливають на інсоляційний режим у приміщеннях. Насамперед, це форма окремих будинків, способи їх взаємного розташування, планувальні характеристики квартир, параметри конструктивних елементів на фасадах, які затінюють вікна. Встановлено, що причиною зниження тривалості
інсоляції є також неправильна їх орієнтація за сторонами горизонту, вплив наявної забудови.
На прикладах конкретних житлових комплексів виявлено, що проблема полягає не лише у неоптимальній тривалості інсоляції в самих будинках, але й у недостатній інсоляції прилеглої до будинків території, неефективному використанні громадського простору
Результати дослідження можна використовувати як рекомендаційний матеріал під час проєктування багатоповерхових житлових будинків у сформованій міській забудові.
Безсонова Н. С., Германова Т. В. (2014). Оцінка інсоляційного режиму територій та приміщень при багатоповерховій забудові. Вісник Пермського національного дослідницького політехнічного ун-ту. Прикладна екологія. Урбаністика, № 1(13). С. 124–128. URL: https://elibrary.ru/download/ elibrary_21577112_72588784.pdf.
Баротов Ю. Г. (2020). Виявлення оптимального розриву між будинками різноповерхової забудови з урахуванням режиму інсоляції. Політехнічний вісник. Серія: Інженерні дослідження, № 2(50). С. 168–174. URL: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_45697959_40882241.pdf.
Воробйов В. В., Швець О. В. (2008). Про невикористані ресурси підвищення щільності забудови з будинків перших масових серій. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, № 6–7(125–126). С. 90–99. URL: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_29304156_ 46685769.pdf.
ДБН В.2.2-15:2019. Житлові будинки. Основні положення. 10 Санітарно-гігієнічні вимоги. Київ, 2019.
Земцов В. А., Шмаров І. А., Земцов В. В., Козлов В. А. (2018). Методика розрахунку тривалості інсоляції приміщень житлових та громадських будівель та територій за сонячними картами. Житлове будівництво, № 7. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/metodika-rascheta-prodolzhitelnosti-insolyatsiipomescheniy-zhilyh-i-obschestvennyh-zdaniy-i-territoriy-po-solnechnym-kartam.
Земцов В. А., Коркіна Е. В., Шмаров І. А., Земцов В. В. (2019). Вплив фасадних елементів на режим інсоляції приміщень цивільних будівель. Будівництво житла, № 6. URL: https://cyberleninka.ru/
article /n/ vliyanie-fasadnyh-elementov-nainsolyatsionnyy-rezhim-pomescheniy-grazhdanskih-zdaniy.
Карманова, О. С., Золотозубов Д. Г. (2016). Проблема інсоляції квартир у житловому комплексі та її вплив на енергозбереження. Сучасні технології у будівництві. Теорія та практика. URL: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_27450149_99413278.pdf.
Корнієнко, С.В. (2012). Оцінка інсоляції житлових будівель у зоні впливу проектованої будівлі. Вісник Волгоградського державного архітектурно-будівельного ун-ту. Серія: Будівництво та архітектура, № 27. С. 156–163. URL: https://elibrary.ru/download/elibrary_18000495_ 48119485.pdf.
Мельник Ю. А., Сунак П. О., Шостак А. В. (2016). Аналіз впливу виду забудови на тривалість інсоляції. Освіта, наука та виробництво у XXI столітті: сучасні тенденції розвитку: матеріали ювілейної міжнародної конф., Могильов, 3–4 листопада 2016 р. URL: http://e.biblio.bru.by/
bitstream/handle.
Разінкова, Є. А. (2015). Проблеми інсоляції житлової забудови підвищеної комфортності. Освіта, наука, виробництво, Білгород, 20–22 жовтня 2015 року. Білгородський держ. технол. ун-т ім.
В. Г. Шухова. С. 2299–2302. URL: https://www.elibrary.ru/download/ elibrary_ 25571846_ 41401345.pdf.
Серебрякова М. В. (2019). Сучасні підходи до проектування будівель при врахуванні вимог до інсоляції. Сучасне будівництво та архітектура, № 2 (14). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/
sovremennye-podhody-proektirovaniya-zdaniy-priuchyote-trebovaniy-insolyatsii.
Шмаров І. А., Земцов В. А., Земцов В. В., Козлов В. А. (2018). Оновлена методика розрахунку тривалості інсоляції приміщень та територій за інсоляційними графіками. Житлове будівництво, № 6. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/obnovlennayametodika-rascheta-prodolzhitelnosti-insolyatsii-pomescheniy-i-territoriy-poinsolyatsionnym-grafikam.
Яців М. Б., Лагуш В. П. (2007). Досвід та перспективи інсоляційних досліджень житлової забудови. Вісник Національного ун-ту “Львівська політехніка”, “Архітектура” № 569. С. 190–193.
Bartnicka M. (2010). Wczoraj, dziś i jutro w promieniach słonecznych. Czasopismo Techniczne, z. 15. Architektura, z. 7-A2. Kraków.
Warzocha K. (2017). Naturalne światło w budownictwie mieszkaniowym początku XXI wieku. Standard czy luksus? Srodowisko Mieszkaniowe, 18/2017. S. 130–139. Kraków: Wydawnictwo Polittchniki Krakowskiej. https://doi.org/10.4467/25438700SM.17.014.7604