У статті досліджуються особливості архітектурного формування театральних форумів-виставок як важливого чинника розвитку театру в сучасному суспільстві. Театр є потужним виразником культури, і навіть під час війни в Україні відбувається відродження національної культури. Світовий досвід показує, що театральні форуми, як-от у Празі, Авіньйоні та Венеції є ключовими платформами для презентації театру й архітектури. Львів, із багатою театральною історією та архітектурною спадщиною від XI до XXI століття, досі не має власного міжнародного форуму. Тому запропоновано архітектурно-просторову концепцію Львівського театрального трієнале – моделі, що поєднує світовий досвід і локальні традиції. У статтях професора В. Проскурякова та викладачів “Львівської політехніки” розглядаються ідеї архітектури та сценографії світових театральних форумів, а також концепції українських павільйонів для PQ 2015/2019. Метою статті є висвітлення явища театральних форумів з метою формування концепції театрального форуму в одній з світових театральних "столиць" — м. Львові. У статті аналізується досвід театральних форумів у різних містах світу, з акцентом на архітектурні особливості стаціонарних і тимчасових об’єктів. Розглянуто поєднання вистав із архітектурним середовищем, де історичні й сучасні простори формують гнучкі культурні платформи. Представлено архітектурнопросторову модель Львівського театрального трієнале, що поєднує світовий досвід і традиції Львова. Дослідження доводить, що Львів заслуговує на власний міжнародний форум, що сприятиме інтеграції українського театру у світову культуру, розвитку творчості та увазі міжнародної спільноти до української культури у час боротьби за незалежність.