МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС ЕКОНОМІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМ ВЗАЄМОДІЇ В ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

Стаття присвячена проблемі формування методичного базису для проведення економічного оцінювання взаємодії у інноваційних процесах. На основі дослідження методичних положень оцінювання інноваційних процесів у наукових публікаціях та формах статистичної звітності розкрито основні складові методичного базису економічного оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону. Методичний базис містить обґрунтування таких елементів як принципи оцінювання, завдання та функції оцінювання, суб’єкти та об’єкти, етапи оцінювання.

Мета економічного оцінювання системи взаємодії в інноваційних процесах – комплексний аналіз ефективності системи взаємодії та її впливу на найважливіші показники інноваційного розвитку певного суб’єкта або регіону. Основними завданнями економічного оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону визначено: ідентифікацію, аналіз та оцінювання у інноваційному середовищі регіону чинників ризику спільного виконання інноваційного процесу; виявлення можливостей та загроз середовища; визначення ймовірностей конфлікту інтересів учасників системи взаємодії та превентивне їх усунення; оцінювання показників результативності та ефективності участі у системі взаємодії. Обґрунтовано, що економічне оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону потребує дотримання діалектичної єдності п’яти послідовних етапів: встановлення цілей оцінювання  відповідно до цілей формування системи взаємодії, розроблення системи критеріїв і показників для контролювання (стандартів), узгодження критеріїв оцінювання та доведення їх до учасників, оцінювання функціонування систем взаємодії згідно із визначеними критеріями і показниками, порівняння результатів діяльності зі стандартами і розроблення, у разі необхідності, коригувальних заходів.