Медіа національних меншин сприяють дотриманню принципів громадянського суспільства і укріпленню толерантності та стабільності в українському поліетнічному суспільстві. Тому їх дослідження і стало метою даної статті. Для цього застосовувалися загальнонаукові та специфічні методи наукового дослідження. Ключовим методом став порівняльно-критичний аналіз діяльності громадських організацій та медіа національних меншин на Прикарпатті. Крім того, методологічна основа дослідження базується на загальнонаукових методах досліджень проблеми реалізації прав національних меншин на власні медіа у сучасному українському суспільстві.
Показано, що зареєстровані періодичні видання та радіо польської національної меншини Прикарпаття є свідченням вільного існування недержавних організацій, які відображають інтереси соціальних груп та їх цінності. Польська громада є дисперсною, тому тенденція розвитку її ЗМІ відображає всеукраїнський стан етноінтеграції представників національних громад у суспільство. Польськомовні та двомовні газети й журнали Івано-Франківщини є важливим чинником збереження і прилюдного вираження ідентичності національних меншин та відображають як самобутність культури й традицій, так і ступінь їх асиміляції. Постійний вихід схваленої державою національної періодики дає можливість представникам національних меншин почуватися рівноправними громадянами України з високим соціальним статусом та забезпеченими культурними запитами. Існування періодичних видань національних меншин підвищує рівень поінформованості суспільства, сприяє національному примиренню, порозумінню між людьми, розвитку громадянського суспільства.
- Безверха, Т. (2016). Періодичні видання національних меншин Житомирської області як чинник етноінтеграції громадянського суспільства в Україні. Наукові записки Інституту журналістики, 63, 64-67.
- Дуцик, Д., Дворовий, М. (2019). Національні меншини України і медіа: до порозуміння через толерантність. Посібник для журналістів та журналісток, 5. Київ: ТОВ “СІГМАТРЕЙД”.
- Засоби масової інформації в Івано-Франківську. (2020). Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Засоби_ масової_ інформації_в_Івано-Франківську
- З життя пішов засновник найбільшої польської газети в Україні Мірослав Ровіцький. (2020). Отримано з https:// detector.media/ community/ article/178673 /2020-07-10-z-zhittya-pishov-zasnovnik-naibilshoi-polskoi-gazeti-v-ukraini-miro slav-rovitskii/
- Історія Івано-Франківська. (2020). Отримано з https://uk.wikipedia. org/wiki/ Історія_Івано-Франківська
- Колісник, Ю. (2000). Преса національних меншин України як засіб їх самоствердження в умовах становлення української державності (1992-1999 рр.): дис... канд. філол. наук. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.
- Кур’єр Галіційський. (2020). Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki /Кур%27єр_Галіційський
- Литвин, М., Науменко, К. (1995). Історія ЗУНР. Львів: Інститут українознавства НАН України, ВКФ “Олір”.
- Луцишин, Г. (2002). Національні меншини у політичному житті України [Текст]: дис... канд. політ. наук: 23.00.02. Львів: Львівський національний ун-т ім. Івана Франка.
- Луцишин, Г. (2012). Національна консолідація України в умовах сучасного політичного процесу: монографія. Львів: Вид-во Львівської політехніки.
- Лопушинський, І. (2013). Україна і національні меншини: шлях до толерантності та співпраці. В Актуальні проблеми державного управління педагогіки та психології. Збірник наукових праць Херсонського національного технічного університету, Вип. 1 (9), 99-103.
- Міронова, І. (2006). Національні меншини України: навч.-метод. посіб. Миколаїв; Одеса: ТОВ ВіД.
- Мяловицька, Н. (2013). Права національних меншин: європейський досвід. Віче, 17. Отримано з http:// www.viche. info/journal/3839/
- Орел, С. (2020). Преса національних меншин: без вини винувата. Отримано з https://rk.kr.ua/presa-natsionalnih-menshin-bez-vini-vinuvata
- Про поляків у Франківську і франківців у Польщі. (2020). Отримано з https://sotka.life/pro-poliakiv-u-frankivsku-i-frankivtsiv-u-polshchi-rozpovidaiut-andzhej-leush-i-mar-ia-osidach/
- Рафальський, О. (2001). Національні меншини України в ХХ столітті: історіографія [Текст]: дис... д-ра іст. наук: 07.00.06. Київ: Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України.
- Рябошапка, Л. (2001). Правове становище національних меншин України (1917-2000). Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.
- Хто ми? (2020). Отримано з https://www.kuriergalicyjski.com/o-nas/135-o-nas
- Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. (2020). Отримано з https://www.ckpide.eu/ua/aktualnosci/wydarzenia/2762-aktyvnist-molodykh-poliakiv-v-ukrainskykh-realiiakh
- Чирко, Б. (1995). Національні меншини України (20-30 роки ХХ ст.). Київ: Асоціація “Україна”.
- Швець, В. (2012). Преса національних меншин України як чинник етнічної консолідації (на прикладі газети кримських болгар “Извор”). Держава та регіони, Сер.: Гуманітарні науки, 4 (31), 147-151. Отримано з http://nbuv.gov.ua/UJRN/drgn_2012_4_28
- Якубова, Л. (2010). Національні меншини України. У В. Смолій. (Pед.). Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О. Київ: Видавництво “Наукова думка”. Отримано з http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalni_menshyny