Метою цієї статті є пояснення політичних преференцій української національної меншини в Польщі на виборах до Європейського Парламенту. У статті проаналізовано політичні преференції української національної меншини на чотирьох виборах до Європейського парламенту у 2004, 2009, 2014 та 2019 рр. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що виборча поведінка представників української національної меншини у Польщі відрізняється від виборчої поведінки решти населення свого регіону постійного проживання і українська національна меншина голосувала більше за представників ліберальних та лівих політичних сил, ніж за ультраправі і праві політичні партії на виборах до Європарламенту. У 2004-2019 рр. на виборах до Європарламенту можна було спостерігати цікаве явище в гмінах зі значною часткою української національної меншини. Результати виборів до Європарламенту в “українських” гмінах, розташованих у північній частині Польщі, де виборці є досить ліберальними (Громадянська Платформа, ліві) або, можливо, антисистемними (Самооборона), суттєво не відрізнялися від решти гмін своїх регіонів. Так було в Західнопоморському та Вармінсько-Мазурському воєводствах. З іншого боку, у гміні Команьча, що в Підкарпатському воєводстві, в якому переважає консервативний електорат, суттєво відрізнялися від інших гмін регіону. Результати виборів у Команчі були подібними до результатів, отриманих у північній та західній Польщі, ніж до результатів притаманних південно-східній Польщі, де знаходиться гміна. Ми дійшли висновку, що загалом у тих гмінах, де громадяни Польщі українського походження складають щонайменше 10% від всього населення муніципалітетів, більше голосують за більш ліберальні партії до Європарламенту. Натомість підтримка правих політичних партій, таких як “Право і справедливість”, “Кукіз’15”, Конфедерація Корвіна, як популістських правих партій, є нижчою ніж в інших частинах регіонів, до якого ці гміни належать. Навіть під час виборів до Європейського Парламенту у 2019 році політична партія “Право і Справедливість”, яка перемогла у цілій країні, мала нижчу підтримку в “українських” гмінах. Політична партія Громадянська платформа сприймається представниками української національної меншини як значно більш поміркована політична партія, що гарантує, представникам національних меншин більше почуття безпеки та комфорту у польській державі.
Adamczuk, L., Łodziński, S. (Red.). (2006). Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce w świetle Narodowego Spisu Powszechnego z 2002 roku. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar.
Barwiński, M. (2008). Konsekwencje zmian granic i przekształceń politycznych po II wojnie światowej na liczebność i rozmieszczenie Ukraińców, Łemków, Białorusinów i Litwinów w Polsce. In: Eberhardt, P. (red.). Problematyka geopolityczna ziem polskich, Prace Geograficzne, nr 218, IGiPZ PAN, Warszawa.
Barwiński, M. (2013). Geograficzno-polityczne uwarunkowania sytuacji Ukraińców, Łemków, Białorusinów i Litwinów w Polsce po 1944 roku. Łódź: Wydawnictwo UŁ.
Barwiński, M. (2014). Struktura narodowościowa Polski w badaniach geograficznych, Acta Universitatis Lodziensis, Folia Geographica Socio-Oeconomica, nr 17.
Data of the Parlgov project. EP Election 2014 (2014). Poland. Retrieved from http://www.parlgov.org/explore/pol/election/2014-05-25-ep/
Data of the Parlgov project. EP Election 2004. (2004). Poland. Retrieved from http://www.parlgov.org/explore/pol/election/2004-06-13-ep/
Data of the Parlgov project. EP Election 2009 Poland. (2009). Retrieved from http://www.parlgov.org/explore/pol/election/2009-06-07-ep/
Data of the Parlgov project. EP Election 2019 (2019). Poland. Retrieved from http://www.parlgov.org/explore/pol/election/2019-10-13/
Gudaszewski, G. (2015). Identyfikacje etniczne w Narodowym Spisie Powszechnym Ludności i Mieszkań z 2011 roku. iN: Łodziński S., Warmińska, K., Gudaszewski, G. (red.). Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce w świetle Narodowego Spisu Powszechnego Ludności z 2011 roku. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar.
Halczak, B. (2010). Ukraińcy (po 1989 r.). In: Dudra S., Nitschke B. (red.), Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce po II wojnie światowej. Kraków: NOMOS.
Kowalski, M. (red.), (2003). Przestrzeń wyborcza Polski, PTG, IGiPZ PAN. Warszawa.
Sakson, A.( 2014). Mniejszość ukraińska na Warmii i Mazurach. In: Sakson, A. (red.). Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Aspekty polityczne i społeczne. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek.
Struktura narodowo-etniczna, językowa i wyznaniowa ludności Polski. Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011, 2015. (2015). Warszawa: Główny Urząd Statystyczny.
Wojtaszczyk, M. (2015). Zachowania wyborcze wybranych mniejszości narodowych i etnicznych oraz grup regionalnych w Polsce w latach 2000-2011. Retrieved from https://depotuw.ceon.pl/bitstream/handle/item/2059/1900-DR-GF-137454.pdf?sequence=1
Wybory do Parlamentu Europejskiego 2004. (2004). Państwowa Komisja Wyborcza. Retrieved from https://pe2004.pkw.gov.pl/
Wybory do Parlamentu Europejskiego 2009. (2004). Państwowa Komisja Wyborcza. Retrieved from https://pe2009.pkw.gov.pl/PUE/PL/WYN/M /index. htm
Wybory do Parlamentu Europejskiego 2014. (2014). Państwowa Komisja Wyborcza. Retrieved from https://pe2014.pkw.gov.pl/pl/
Wybory do Parlamentu Europejskiego 2019. (2019). Państwowa Komisja Wyborcza. Retrieved from https://pe2019.pkw.gov.pl/pe2019/