СИМВОЛІКА АТТИКА ПАЛАЦУ СЕНЯВСЬКИХ У КОНТЕКСТІ РЕНЕСАНСУ І РЕФОРМАЦІЇ ТА ПИТАННЯ ДАТУВАННЯ ОКРЕМИХ ОБ'ЄКТІВ МЕДЖИБІЗЬКОГО ЗАМКУ

Автори:
1
State Historical and Cultural Reserve Mezhybizh, Medzhybizh town

У статті робиться спроба трактування архітектурного оздоблення
палацу Сенявських (Меджибіж, XVI ст.) та типологічно споріднених з ним пам’яток
східноєвропейської замкової і сакральної архітектури у контексті протестантської
символіки. Наводяться відмінності між типами «ранньоренесансного» і «польського»
аттика, на цій основі аналізується генеза аттиків кількох споруд у Меджибізькому
замку. Обгрунтовується доцільність виокремлення трикінцевого зубця
ранньоренесансних аттиків у окремий тип. Вперше аналізується символічне значення
наріжних ваз різної геометричної форми у ранньоренесансних аттиках
Меджибізького замку та Східної Європи.

Ciulisová I., 1988. Príspevok k poznaniu východoslovenskej renesančnej atiky. ARS : časopis
Ústavu dejín umenia Slovenskej akadémie vied, №1, s. 61–69. ISSN 0044-9008.
Estreicher K., 1938. Wacław Husarski, Attyka Polska i jej wpływ na kraje sąsiednie (recenzja).
Dawna sztuka, zeszyt 1, s. 78–81.
Fischinger A., 1976. Główne kierunki włoskiej twórczości renesansowej w Polsce XVI w. W:
Renesans. Sztuka i ideologia. Materiały Sympozjum Naukowego Komitetu Nauk o Sztuce PAN,
czerwiec 1972 oraz Sesji Naukowej Stowarzyszenia Historyków Sztuki, Kielce, listopad 1973.
Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, s. 195–211.
Husarski W., 1936. Attyka Polska i jej wpływ na kraje saşiednie. Warszawa: Towarzystwo
wydawnicze.
13 4
Janovská M., Gibalová L., Neupauer J., 2019. Architektonicko-historický a umelecko-historický
výskum. Thurzovský kaštieľ s areálom, č. ÚZPF 617/1, Betlanovce č. 31. I. Textová časť. Levoča: Štúdio
J+J.
Komoróczy G., 1936. O węgierskich pamiątkach na ziemi Polskiej. W: Polska i Węgry : stosunki
polsko-węgierskie w historii, kulturze i gospodarstwie. Warszawa ; Budapest : Wydaw. Henryk Forbát,
(Budapest : Druk. Athenaeum). s. 193–195.
Kozakiewicz S., Początek działalności komasków, Tessyńcyków i Gryzończyków w Polsce.
Okres Renesansu (1520– 1580). Biuletyn historii sztuki, №21, s. 3–28. doi:10.11588/diglit.41528.5
Kozieł A., 2016. «Polonizacja» nowożytnej sztuki na Śląsku w pracach polskich historyków
sztuki po 1945 roku. Barok. Historia – Literatura – Sztuka, №44, s. 149–161.
Kozieł A., 2019. Under the Pressure of ‘Polonization’ Ideology: Renaissance and Baroque Art in
Silesia in the Works of Polish Art Historians after 1945. RIHA Journal, 30 June.
Łaba B., 1993. Renesansowy dom «Pod Złotą Koroną» we Wrocławiu. Dzieła i interpretacje,
№1, s. 170–186.
Łuniewicz, Z., 2016. Nowożytne hełmy wieżowe na Szląsku – próba reinterpretacji pochodzenia.
Quart, №3, s. 3-25.
Menclová D., 1934. Přehled vývoje renesanční architektury na Slovensku. Bratislava: Vytiskla
státní tiskárna v Praze
Menclová D., 1953. Kaštieľ v Betlanovciach. Pamiatky a múzeá, №2, s. 67–74.
Miłobędzki A., 1986. Architektura i społeczeństwo. W: Polska w epoce Odrodzenia : państwo –
społeczeństwo – kultura. Warszawa: Wiedza powszechna. s.357–399.
Morelowski M., 1961. Początki italianizującego renesansu na Śląsku. Rocznik Historii Sztuki,
Tom II, s. 31–86. doi.org:10.11588/diglit.12453.2
Ross J., 1953. Z dziejów związków artystycznych polsko-czeskich i polsko-słowackich w epoce
Odrodzenia. Rocznik Historii Sztuki, Tom I, s. 88–96. doi:10.11588/diglit.37706.38
Ross J., 1976. Z badań nad związkami Słowaczyzny i Małopolski w dziedzinie architektury i rzeźby
architektonicznej z okresu renesansu (do 1580 roku). W: Renesans. Sztuka i ideologia. Materiały
Sympozjum Naukowego Komitetu Nauk o Sztuce PAN, czerwiec 1972 oraz Sesji Naukowej
Stowarzyszenia Historyków Sztuki, Kielce, listopad 1973. Warszawa: Państwowe wydawnictwo
naukowe, s. 435–449.
Szyller S., 1909. O attykach polskich i polskich dachach wklęsłych. Warszawa: Rubieszewski i
Wrotnowski.
Sinko-Popielowa K., 1937. Wacław Husarski, Attyka Polska i jej wpływ na kraje sąsiednie
(recenzja). Biuletyn Historii Sztuki i kultury, №2, s. 242–243. doi:10.11588/diglit.37717.27
Szablowski J., 1952. Z zagadnień polskiej architektury renesansowej. Ochrona zabytków, №2, s.
Trajdos T., 2003. Parafie diecezji kamienieckiej w średniowieczu. Przegląd Historyczny, Tom
XCIV, z. 4, s 419-426.
Varjú E., 1932. A Bethlenfalvi kastély. W: Magyar várak. Budapest: Műemlékek Országos
Bizottsága és a Könyvbarátok Szövetsége, s. 18–19.
Wallis M., 1951. S. p. Wacław Husarski. Biuletyn Historii Sztuki, №2–3, s. 181–185.
doi:10.11588/diglit.37707.25
Złat M., 1955. Attyka renesansowa na Śląsku. Biuletyn Historii Sztuki, №1, s. 48–79.
doi:10.11588/diglit.38030.6
Дмитриева М., 2015. Италия в Сарматии. Москва: Новое литературное обозрение. ISBN
978-5-4448-0419-3.
Западенко І., 2016. Палац Сенявських – Чарторийських у Меджибожі і палац Петера
Фейгеля у Бетлановце (Словаччина): спільна типологія та історичні паралелі. Науковий вісник
«Межибіж», №1, с. 27–33. ISSN 2519-2612.
Западенко І., 2018. Палац Сенявських-Чарторийських у Меджибожі і замок Турзо в
Бетлановцах: спільна типологія та історичні паралелі. В: Палац Сенявських – Чарторийських в
Меджибожі. Історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік. Житомир: Вид. О. О.
Євенок. с. 43-52. ISBN 978-617-7703-11-1.
Западенко І., Погорілець О., Акмен І., 2018. Палац Сенявських у Меджибожі в контексті
польського, словацького, угорського Ренесансу. Current issues in research, conservation and
restoration of historical fortifications. Collection of Scholarly articles. Number 10. Edited by Zygmunt
Gardziński and Mykola Bevz. Chełm ; Lviv: The State School of Higher Education in Chełm ; Lviv
Polytechnic National University. p. 34-46.
Западенко І., 2019. До реконструкції палацу Сенявських у Меджибожі станом на XVI
століття. Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. Collection
of Scholarly articles. Number 11. Edited by Zygmunt Gardziński and Mykola Bevz. Chełm ; Lviv: The
State School of Higher Education in Chełm ; Lviv Polytechnic National University. s. 272–288. ISSN
2544-6517.
Липа К., 2016. Теорія архітектури, містика і війна. Київ: Laurus.
Лопушинська Є., 1993. Меджибізька фортеця: Історія створення ансамблю в світлі
останніх досліджень. В: Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд
в Україні. Кам’янець-Подільський: б. в., с. 13.
Лопушинська Є., 1996. Меджибізька фортеця. Пам'ятки України, 3–4, с. 42–47.
Мартинюк А., 2000. Ренесансні міщанські будинки Львова та Жовкви в контексті практики
забудови міст Європи. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», №410, с.
107–114. ISSN 0321-0499.
Ричков П., 2015. Ренесансні аттики у формуванні архітектурної ідентичності
культурного домену Острозьких. Острозька давнина, вип. 4, с. 110–148.
doi:10.25264/2707165020196.
Сецинский Е., 1901. Приходы и церкви Подольской епархии. Труды Подольского
епархиального историко-статистического комитета. Вып. 9, с. 1–1266.
Хорунжа Г., 2012. Символіка орнаментального оздоблення світських архітектурних
пам’яток Львова другої половини XVI – першої половини XVII ст. Народознавчі зошити, №5, с.
912–918. ISSN 1028-5091.