знання

Теоретичні аспекти пізнання правової культури

Обґрунтовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття і суті правової культури, її історичного розвитку та формування. Розглянуто деякі дефініції правової культури, сформульовані науковцями, зокрема і в галузі права та публічного управління, які здебільшого акцентують увагу на такому змісті правової культури, як: саме право, правосвідомість, правові відносини, законність і правопорядок, правомірна діяльність учасників суспільних відносин.

Типова функціональність, особливості застосування та впровадження систем управління знаннями в ІТ-компаніях

Робота присвячена особливостям зберігання та повторного використання знань у компаніях, діяльність яких пов’язана з розробкою програмного забезпечення. Надано поняття знання, управ- ління знаннями та системи управління знаннями з позицій їх використання у ІТ-компанії. Визначено, що організаційне знання прийнято поділяти на явне, тобто таке, яке може бути представлене у вигляді листа, вказівок, довідника тощо, та неявне, носієм якого є розум співро- бітника безпосередньо та яке доволі важко піддається вилученню.

ФЕНОМЕНОЛОГІЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ПАМ`ЯТОК АРХІТЕКТУРИ СТУДЕНТАМИ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ-ПЛЕНЕРУ ДО “РОКУ ІВАНА ЛЕВИНСЬКОГО”)

Художня освіта покликана надати студентам наукові знання та практичні вміння, що в поєднанні з креативними здібностями дасть змогу отримати добре підготованого спеціаліста. Окрім суто раціональної складової (опановування знань методом вивчення дисциплін) є ще й інший підхід – ірраціональний (феноменологічний), що базується на розумінні оточення використовуючи інтуїцію та емоції. 

Використання контекстних графів для підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування

Врахування поточного контексту є важливою вимогою для систем, що ґрунтуються на знаннях. У статті розглянуто застосування контекстно-залежної підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування. Дослідження засноване на аналізі бізнес-процесів у сфері зайнятості, в результаті яких побудовано онтологію. Далі порівнюються моделі подання контексту та обираються моделі на основі онтології та графів для опрацювання контекстних знань. Удосконалено JDL модель із вказанням операцій опрацювання контексту. Для представлення контекстних знань області працевлаштування використано контекстні графи.

Структура та розвиток знання: закономірності пізнавального процесу (науково-дослідна стаття)

 Проаналізовано  структурні  та  процесуальні  закономірності  розвитку  знання  у  контексті  особливостей сучасного  розвитку  пізнання.  Розглянуто  структурні  компоненти  та  основні  трактування  процесуальних закономірностей розвитку знань. Простежується зв’язок між компонентами структури знання та закономірностями його історичного розвитку, з процесами утвердження постнекласичної науки і сучасної освіти. Автор висновує, що неприпустимо зводити знання до інформаційного та прагматичного компоненту діяльності людини.

ПЛАНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ З РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розглянуто ефективність оцінювання компетенцій працівників підприємств. На основі запропонованих заходів розвитку компетенцій працівників в умовах обмеженого ресурсного забезпечення побудовано економіко-математичну модель, яка передбачає вирішення різноманітних проблем з підвищення рівня розвитку компетенцій працівників, що, свою чергою, впливає на рівень ефективності інноваційної діяльності підприємств.

Методи опрацювання контексту в інтелектуальних системах

Для управління процесом набуття знань та ефективного їх використання в інтелектуальних системах використовують контекстозалежні методи. Проана¬лізовано різні визначення контексту та узагальнено його властивості для системи з агентом, що приймає рішення. Наведено порівняння формальних моделей подання та опрацювання контекстозалежних даних, а також методів логічного виведення та розумування в інтелектуальних системах, що враховують контекст. Проаналізовано використання контексту в системах із ситуаційною обізнаністю.

Людина і знання: епістемологічна складова філософської антропології

Проаналізовано сучасні трактування знання у контексті проблеми формування суспільства знань та новітніх виявлень пізнавальних можливостей людини. Досліджено сучасні визначення знання і його будова з позиції представлення в ній як дійсності, так і людських якостей. Простежується зв’язок вихідних компонентів будови знання з людськими антропними характеристиками та інтелектуальними властивостями людини та робиться висновок про неприпустимість зведення знання до інформаційного компоненту сучасної суспільної життєдіяльності.

Updating Management Models in Terms of Enterprise Management Intellectualization

The article explores the dynamics of the proportion of adult population among the Internet users and the use of information and communication technologies by enterprises in Ukraine. The different impact of digital technologies on economic development of a number of countries is considered. The dynamics of the number of scientific as well as scientific and technical studies in the structure of GDP of Ukraine is analysed.

Поняття "суспільство знань", його аналіз та оцінка

Проаналізовано  зміст  поняття  суспільство  знань  та  останніх  публікацій  на  цю  тему,  зокрема  доповідь 
ЮНЕСКО “До суспільств знань”. Автор піддає сумніву наукову коректність цього поняття: людина і суспільство 
не можуть бути редуковані до знання. Проте зазначено, що цей термін може виконати роль проективного поняття 
та сприяти дослідженню реальних тенденцій розвитку сучасного суспільства.