СУЧАСНА РОСІЙСЬКА МУЗИКА ЯК ЗАСІБ ПОШИРЕННЯ ПРОРОСІЙСЬКИХ НАРАТИВІВ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ БОРОТЬБИ З БОКУ УКРАЇНИ

2024;
: 65-70
1
Національний університет «Львівська політехніка»

За два роки повномасштабної війни численні дослідження демонструють, що в частини населення України і досі залишився інтерес до російськомовного музичного продукту. А це особливо негативно впливає на свідомість таких громадян і підтримує збройну агресію РФ. Адже завдяки монетизації від прослуховування музики на різних платформах у бюджет Росії надходять кошти за це, які вона потім використовує для купівлі зброї, якою веде війну проти України. Музику слухають різні покоління людей, незалежно від віку, статусу чи національності. Саме тому вона є одним з найбільш ефективних способів поширення пропаганди. Адже він ненав’язливий, створений для легкого сприйняття та релаксації. Таку тактику маніпулювання свідомістю аудиторії можемо помітити ще під час Другої світової війни. Переважно російські пісенні композиції оспівують буденні явища, різні формати дозвілля або окреслюють велич кохання та інших почуттів. Однак є в РФ різновид пісень, що поширюють такі наративи: ідеалізація та романтизація президента Росії В. Путіна, заклик до патріотизму і нагадування про те, що кожен, хто живе в Росії та спілкується російською, є частиною «великого російського народу», наголошування на величі та могутності Росії, зображення цієї країни як такої, що завжди лише перемагає, заклик до участі в «СВО». Українським дослідникам потрібно регулярно і ретельно відстежувати появу таких композицій та наративи, поширені у них. Адже вони мають особливо негативний вплив на свідомість громадян України, особливо тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях нашої країни. Поширення пропаганди в піснях – дуже поширений і водночас підступний спосіб впливу на суспільство. Росія активно використовує його, і, на жаль, досить успішно. Про це свідчать численні дослідження, які демонструють, що українці і досі слухають російську музику на багатьох мережевих платформах.

1. Драбюк С. Пропаганда та її види. Шляхи протидії пропаганді. Аналітично-порівняльне правознавство. URL: http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/ view/258841/255602. 2. Каганов Ю. О. Музика як ідеологічний феномен : радянський контекст і українська версія (друга половина ХХ ст.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2012. Вип. 33. С.159–164. 3. Крижня М. Співають про мир, підтримують війну: як російська пропаганда використовує музику для поширення своїх наративів. URL: https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/32828/2023-08-31-spi.... 4. Кузьменко О. Сучасні мас-медіа: до питання про музику. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. Культурологія. 2011. Вип. 8. С. 60–66. 5. Лизанчук В. Просвітницька і маніпулятивна пропаганда в умовах нинішньої російсько-української війни. Теле- та радіожурналістика. 2018. Вип.17. С. 22 – 51. 6. Семен Н. Ф. Поняття «інформаційна війна» в контексті соціальних комунікацій. Держава та регіони. Сер. «Соціальні комунікації». 2016. №1. С. 22–25. 7. Шевців М. Б., Гончарук К. А. Пропаганда як соціально-правове явище: проблеми розуміння. Актуальні проблеми історико-правової та міжнародно-правової науки. Південноукраїнський часопис. 2019. Вип. 1. С. 119–122. 8. Luis Velasco Pufleau (2014). Reflections on Music and Propaganda. URL: https://quod.lib.umich.edu/ c/ca/7523862.0012.007/--reflections-on-music-and-propaganda?rgn=main;view=fulltext. 9. McQuail Denis (2010). McQuail’s Mass Communication Theory. URL: https://spada.uns.ac.id/pluginfile.php/ 492066/mod_resource/content/1/289430369.pdf. 10. Steven Brown, Ulrik Volgsten. Music and Manipulation: On the Social Uses and Social Control of Music. Berghahn Books. 2006. 376 р.