пропаганда

Стаття “Правові аспекти боротьби з дезінформацією в Європейському Союзі: уро- ки для України» детально описує та аналізує проблему пов’язану з великою кількістю неправдивої, маніпулятивної та вкрай шкідливої інформації, з якою змушена стикатись кожна сучасна людина. Приділяється особлива увага законодавчому регулюванні інформаційної сфери, заходах спрямованих на покращення інформаційної безпеки в Європейському Союзі та Україні.

У статті проаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблема є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють  в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених  до визначення поняття «медіамістифікація».

Впродовж років експерти Інституту Демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) здійснюють кількісний та якісний моніторинг інформаційного простору України на місцевому рівні. Обираючи певні області, а також друковані та онлайн видання у кожній з них регіональні групи забезпечують не лише облік та опис контенту – до їх завдань належить порівняння результатів роботи регіональних редакцій поміж собою.

Розкрито поняття інформаційної війни, форми і види інформаційних війн, їх дію проти України. На конкретних прикладах висвітлено дію інформації та пропаганди на різні сфери та верстви українського суспільства, протидію їх наступу.

У статті проаналізовано ініціативи ЄС, які запобігають та протидіють радикалізації, зменшують вплив деструктивного контенту, а також спрямовані на вдосконалення вміння відрізняти об’єктивну інформацію від фейків та дезінформації. Наголошено, що боротьба ЄС з радикалізацією, екстремізмом й тероризмом базується на чотирьох «стовпах»: запобігти, захистити, переслідувати, відповісти.

Celem artykułu jest wskazanie możliwości i sposobów wspŁłpracy w regionie Europy Środkowo-Wschodniej w zakresie bezpieczeństwa informacyjnego, szczególnie w kontekście wpływu informacyjnego Rosji. Podstawą analizy jest założenie, Łe zagroŁenia informacyjne dla bezpieczeństwa społecznego mają charakter zewnętrzny i mają istotny wpływ na trwałość, warunki rozwoju, język, wzorce kulturowe, religijne i etniczne, tożsamość, tradycję i wartości w państwie.

Проаналізовано питання кримінальної відповідальності за пропаганду, планування, підготовку, розв’язування та ведення агресивної війни за кримінальним законодавством іноземних держав. На підставі аналізу приписів кримінального законодавства окремих європейських і пострадянських держав констатують спільні й відмінні риси нормативного урегулювання цього питання. Висловлено авторську точку зору щодо доцільності імплементації деяких положень зарубіжного законодавства у вітчизняне. Проаналізовано кримінальне законодавство держав, які є членами Європейського Союзу.

Досліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із 88 дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань.

The author analyses the contemporary political activity of Russian Federation state rulers and its aggressive character forwarded against the Ukraine. Modern politically strategic activity of Russian authorities is a direct threat to national security, sovereignty and independence of Ukraine.