бітум

Мodification of road bitumen with humic acids

Modifying road bitumen of the BND 70/100 brand with humic acids was carried out. In particular, the influence of the duration of the process and the amount of addition on the quality characteristics of the binder was studied. It was established that humic acids negatively affect the plastic properties of bitumen (deteriorate the softening temperature, penetration, and ductility), positively affect its elasticity, and have practically no effect on the ability of the binder to adhere to the surface of the mineral material.

Кополімеризація промислових хлорорганічних відходів з продуктами піролізу деревини для бітумних композицій

У представленій роботі запропоновано новий підхід до проведення кополімеризації та сумісної переробки промислових хлорорганічних відходів (ХОВ) виробництва вінілхлориду ТОВ «Карпатнафтохім» м. Калуш, Україна, та рідких продуктів піролізу деревини (РППД), які утворюються при виробництві активованого вугілля з деревини на ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат». Вивчено склад сировини та властивості отриманих продуктів. ІЧ-спектроскопією та ДТА аналізом встановлено первинну будову та властивості одержаних із ХОВ і РППД кополімерів, олігомерів та асфальтових і бітумних виробів з них.

PRODUCTION OF PETROLEUM BITUMEN BY OXIDATION OF TAR FROM A MIXTURE OF EASTERN UKRAINIAN OILS

The study results of the process obtaining of petroleum bitumen with improved quality indicators are described. The method of mixing the tar of paraffinic oils with the residue and the distillation of Orkhiv oil with subsequent oxidation of this mixture was used. To conduct the research, tar extracted from Western Ukrainian paraffinic oils was used. The influence of temperature, oxidation duration and air consumption on the operational properties of oxidized petroleum bitumens were determined.

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 8. Перспективи використання гудронів, модифікованих формальдегідом, у дорожньому будівництві

Проведено модифікування гудронів формаліном (37 %-м водним розчином формальдегіду) із використанням різних кислот, як каталізаторів процесу, із метою одержання нових в’яжучих матеріалів для дорожнього будівництва. Як каталізатор використовували Н2SO4, НCl, Н3PO4 та СH3COOH. Процес модифікування проводили в діапазоні температур 378-403 К та тривалості 0,6-1,0 год.

Вплив гумату калію на процеси технологічного старіння окисненого нафтового бітуму

Досліджено можливість використання гумату калію як інгібітора технологічного старіння окисненого нафтового бітуму. Для порівняння відібрано зразки гумату калію, що одержували з різної сировини, зокрема торфу та леонардиту. Проведено розрахунок коефіцієнтів старіння та досліджено експлуатаційні властивості модифікованого бітуму як в’яжучого матеріалу для гарячих асфальтобетонних сумішей. Встановлено, що додавання до окисненого нафтового бітуму 3.0 % мас.

Використання гумової крихти, одержаної з відпрацьованих автомобільних шин, для виробництва дорожніх бітумів та покрівельних матеріалів з залишків переробки українських нафт

Досліджено процес модифікування дорожнього бітуму, одержаного з залишків переробки українських нафт гумовою крихтою. Вивчено залежність температури розм’якшення, дуктильності, пенетрації та еластичності трикомпонентних бітумних композицій “бітум : лляна олія : гумова крихта” від їхнього складу. Розроблено новий тип бітумного покрівельного матеріалу холодного нанесення на основі трикомпонентної бітумної композиції “бітум : лляна олія : гумова крихта”. Розроблено принципову технологічну схему установки для одержання модифікованих бітумів та бітумних композицій спеціального призначення.

Одержання і застосування кумарон-інден-карбазольної смоли як модифікатора дорожніх нафтових бітумів. 2. Встановлення типу та кількості каталізатора

За присутності різних каталізаторів (TiCl4, AlCl3, H2SO4) досліджувався процес одержання кумарон-інден-карбазольної смоли (КІКС), що виробляється з рідких продуктів коксування вугілля і в подальшому застосовується для модифікування бітумів. Вивчено вплив типу каталізатора на вихід та модифікуючі властивості КІКС (зміну термо-пластичних та адгезійних властивостей бітумів при додаванні до них отриманих смол). Встановлено вплив кількості каталізатора в реакційному середовищі на синтез смоли та подальше модифікування нею бітумів.

Виробництво бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 7. дослідження структури гудронів, модифікованих формальдегідом

Хімічним модифікуванням гудрону формальдегідом з використанням як каталізатора сульфатної кислоти отримано три зразки бітумного матеріалу з різними температурами розм’якшення 321, 332 і 356,4 К. Визначено груповий вуглеводневий склад сировини процесу модифікації (гудрону) та отриманих бітумів. Також здійснено FTIR-дослідження одержаних груп вуглеводнів (олив, смол та асфальтенів). Досліджено структурні перетворення та запропоновано можливий хімізм процесу модифікування гудрону формальдегідом.

Одержання бітуму, модифікованого низькомолекулярними органічними сполуками із нафтових залишків. 6. Вплив температури на процес хімічного модифікування бітумів малеїновим ангідридом

Проведено процес хімічного модифікування окисненого бітуму виробленого на українському нафтопереробному заводі малеїновим ангідридом. Доведено, що найбільш суттєво впливає на модифікування - температура процесу. Підтверджено, що в процесі модифікування малеїновий ангідрид хімічно взаємодіє із складовими частинами окисненого бітуму. Показано, що за нижчих температур (до 403 К) процес модифікування відбувається за іншим хімізмом ніж за вищих температур.

Одержання і застосування кумарон-інден-карбазольної смоли як модифікатора дорожніх нафтових бітумів. 1. Вплив співвідношення карбазол:сировина

Показано можливість ефективного застосування карбазолу як покращувала кумарон-інденової смоли, що застосовується як модифікатор нафтових бітумів. Усі вихідні речовини для отримання кумарон-інден-карбазольних смол (КІКС) можна отримувати з різних продуктів процесу коксування вугілля. Вивчено вплив складу сировини (кількості карбазолу, який додається до промислової інден-кумаронової фракції) на вихід смоли та її модифікуючі властивості. Встановлено оптимальні кількості карбазолу у вихідній сировині та рекомендовано застосовувати КІКС як адгезійну добавку до бітумів.