наука

Основні чинники розвитку вищої технічної освіти у Львові у XIX – поч. XX ст.

Розглянуто проблему генези технічної освіти у Галичині у європейському контексті. Подано перелік економічнх та політичних чинників, що вплинули на зрушення у розвитку вищої технічної освіти краю. Виокремлено та узагальнено проблеми, що стимулювали  реформування тогочасної технічної освіти. З’ясовано значення історичного досвіду становлення і розвитку Львівської політехніки як надбання української та європейської науки в умовах сучасного реформування вищої освіти.

Методологічні основи дослідження феномена злочинності на релігійному ґрунті як соціально-правового явища

Розглянуто питання методологічних основ дослідження злочинності на релігійному ґрунті та на підставі комплексного аналізу методології наукових досліджень як системної єдності прийомів, методів і способів наукового мислення, комплексу історично складених раціональних засобів і форм руху мислення від незнання до знання, від явища до сутності та припущення до істини зроблено висновок, що методологічні основи досдліження злочинності на релігійному грунті складають діалектичний, феноменологічний, синергетичний та системний підходи наукового пізнання.

Концептуалізація понять “модель” та “моделювання” у наукових дослідженнях

Розглянуто окремі аспекти застосування методу моделювання у наукових дослідженнях. Запропоновано філософські максими, на яких ґрунтується поняття моделі. Подано узагальнене означення моделі, її характеристики та типологію.

Львівська політехніка і прикладна механіка. Історія і сьогодення

The history and a brief chronology of the development of the mechanical Department (faculty) and subsequently the Institute of engineering mechanics and transport in Lviv Polytechnic National University is enjoyed. The basic stages of creation of the Dissertation Council are present.

Поняття "суспільство знань", його аналіз та оцінка

Проаналізовано  зміст  поняття  суспільство  знань  та  останніх  публікацій  на  цю  тему,  зокрема  доповідь 
ЮНЕСКО “До суспільств знань”. Автор піддає сумніву наукову коректність цього поняття: людина і суспільство 
не можуть бути редуковані до знання. Проте зазначено, що цей термін може виконати роль проективного поняття 
та сприяти дослідженню реальних тенденцій розвитку сучасного суспільства. 

НАУКОВО-ОСВІТНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ

Окреслено сучасний стан та тенденції у вищій освіті України із зазначенням серед її трендів скорочення чисельності вступників до ВНЗ, недостатнього рівня якості отриманої випускниками вишів освіти за умови необґрунтовано великої кількості освітніх закладів. Незадовільний стан наукової сфери пов’язаний як з незначним рівнем фінансування зазначеної сфери, так і з неефективністю її функціонування, що проявляється в низькій продуктивності аспірантури та докторантури, низькому інноваційному рівні застосовуваних технологій та процесів.