Наводиться методика прогнозу продуктивності порід-колекторів за даними ГДС на основі інверсії акустичних даних в структуру пустотного простору та її практична реалізація на прикладі карбонатних горизонтів свердловини №35 Липово-Долинської площі.
За результатами літолого-петрографічних досліджень породи-колектори, розкриті свердловинами Ліжяй-1 (2129,7 м), Вежайчяй-11 (2046,8 м), утворились у прибережно-морських умовах, а розкриті свердловиною Ліжяй-1 (2127,6 м) – в умовах морського шельфу. Матриця порід характеризується доволі високими фільтраційно-ємнісними властивостями: проникність (з урахуванням ефекту Клінкенберга) змінюється від 0,1×10-15 м2 до 80,1×10-15 м2, відкрита пористість – від 4,1 до 13,3 %.
Мета. Метою досліджень є прогнозування колекторських властивостей порід (пористості, ефективних товщин) для встановлення зв’язку дебіту газу від їх видобутку та подальшого прогнозування припливів газу на нових перспективних площах у північно-західній частині Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину.Методика досліджень полягала в побудові схематичних карт зміни по площі пористості і ефективних товщин.Результати.
На основі проведених досліджень виділено три літотипи порід, описана їхня будова, виявлено вплив постседиментаційних перетворень та ін. До змін, які наклалися на фоновий літогенез, автори відносять вилуговування, сульфатизацію та відкладення рудних мінералів. Різноманіття цих процесів прозвело до значної петрофізичної неоднорідності геологічного розрізу, що потрібно враховувати під час освоєння пластів, впровадження методів інтенсифікації тощо.