статистичний аналіз

У статті досліджено вплив пандемії COVID-19 на професійні навички української робочої сили. На прикладі Львівської області показано вплив пандемії на стан працездатного населення країни та нові умови для роботи кадрового потенціалу. Проаналізовано кореляцію між різними факторами, що впливають на розвиток м’яких навичок. На основі цього запропонованo напрями подолання наслідків пандемії; побудовано комплексну модель, що узагальнює ці поради та формує розуміння того, як саме вони мають бути застосовані.

Обґрунтовано коректність застосування методів статистики періодично корельованих випадкових процесів для аналізу двоперіодної ритміки за умови різномасштабності періодів.

The correctness for using of periodically correlated random processes statistical methods to analysis of twoperiodic rhythmics provided this periods are of different magnitudes is grounded.

Підкреслено важливу роль серцево-судинної системи як транспортної мережі забезпечення життєдіяльності організму та варіабельності її коливних характеристик як показника потенційної її адаптивності до змін життєвого середовища. Наведено аргументи за вибір змін ритміки кардіосигналу як індикатора при статистичному оціненні цієї адаптивності.

У роботі вирішується актуальне завдання із вдосконалення професійного програмного забезпечення для статистичного аналізу тексту відповідно до потреб фахівців. Проаналізовано особливості і перспективи статистичних досліджень у мовознавстві та розроблено інформаційну технологію (ІТ) визначення статистичного профілю україномовних текстів. Проведено комплексну роботу над моделюванням програмної системи, яку представлено у відповідних схемах і діаграмах, що цілісно відображають функціонування та призначення розробленого продукту.

Здійснено порівняльний кластерний аналіз соціально-економічного стану та розвитку районів Львівської області за п’ятирічний період. Виявлено показники, які найбільше впливають на формування кластерів. Запропоновано підхід, що може слугувати підґрунтям для розробки ефективних інструментів управління територіями на підставі аналізу статистичних соціально-економічних показників.

Короткотривалі геодинамічні зміщення земної поверхні на сьогодні недостатньо вивчені, адже їх однозначна ідентифікація є досить складною задачею. Такі геодинамічні процеси можна помітити розглядаючи ряди спостережень GNSS станцій тривалістю до 2 місяців, а при порівнянні річних рядів ці зміщення координат візуально практично непомітні. З метою пошуку таких короткотривалих геодинамічних зміщень земної поверхні у цій роботі розроблений метод їх виявлення за статистичним аналізом часових серій GNSS станцій.

Проаналізовані результати багаторічних спостережень за параметрами режиму рівнів підземних вод і характеристиками космічних, метеорологічних, гідрологічних і геодинамічних чинників форму­вання режиму підземних вод для території Дніпропетровської області. Здійснено оцінку взаємозв’язку параметрів гідрогеодинамічного режиму. У розглянутих багаторічних часових рядах виявлено основні ритми коливань як основу прогнозування режиму підземних вод.

Розглянуто різні способи визначення коефіцієнта відкритої пористості теригенних колекторів з врахуванням глинистості за даними акустичного каротажу. Визначені коефіцієнти пористості за цими способами та за петрофізичними зв’язками зіставляли з результатами досліджень кернового матеріалу. Для порівняння величин коефіцієнта пористості використано апарат математичної статистики з метою систематизації отриманої інформації та оцінки характеристик розподілу цієї величини.

Мета. Метою цих досліджень є аналіз впливу геологічної будови з урахуванням інженерно-геологічного районування та морфологічних особливостей рельєфу на характеристики зсувів із подальшим їх статистичним аналізом для виявлення впливу комплексу зовнішніх чинників на умови формування зсувів. Використано результати опрацювання кадастру зсувів Закарпатської та Чернівецької областей, що містив інформацію про просторову базу даних та характеристики 3458 зсувів. Методика.