сейсмічність

Проаналізовано просторово-часові зміни параметрів слабкої сейсмічності в районі Талассо-Ферганського розлому на Тянь-Шані за 1962-1995 рр.. Показана неоднорідність характеристик сейсмічного процесу в різних сегментах розлому. Виділено відносно рухомі ділянки в околиці розлому з точки зору міграції енергії слабких сейсмічних подій. Проведено зіставлення одержаних результатів з новими моделями будови верхньої частини літосфери по P хвилях за методом сейсмічної томографії.

В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закар­патського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському  глибинному розлому.

На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.
 

Проаналізовано сейсмічність Олеської площі та прилеглих територій у межах Львівської області, зокрема, деякі особливості землетрусів у В. Мостах (1875 р.) і Комарно (2007 р.) а також вплив на дану територію землетрусів зони Вранча (зокрема, землетрусу 1838 р.). За зарубіжними даними про вплив методу гідророзриву пласта на сейсмічність зроблено висновки щодо можливих змін сейсмічного режиму цієї території і підвищення можливої загрози для водних ресурсів Львівщини при розробці покладів сланцевого газу.

У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Перед­карпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відпо­відними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах.

В роботі приводяться результати кількісного аналізу зв’язку сейсмічності з глибинною будовою території. Максимальна кількість землетрусів розташована на ділянках підвищених горизонтальних градієнтів закладення підошви осадового та гранітного шарів. Також більшість землетрусів реєструється на ділянках з підвищеною потужністю гранітного та мінімальною потужністю осадового шару.

Мета. Провести дослідження в південно-західній частині Східно-Європейської платформи в межах центриклінального замикання Прип'ятського прогину, де розташоване Старобінське родовище калійних солей верхньодевонського віку. Інтерес вчених саме до цього району пояснюється тим, що в районі даного родовища знаходиться скупчення вогнищ  землетрусів, яке помітно відрізняє його від решти території Білорусі, де незначні сейсмічні події розподіляються досить рівномірно. Методика.

Мета. Метою досліджень є створення тривимірної геоелектричної моделі земної кори та верхньої мантії та отримання відповідей на деякі питання глибинної будови і геодинаміки Північної Добруджі та Перед-Добрузького прогину. Методика. Методика включає в себе докладний аналіз глибинної будови регіону на основі результатів моделювання 3D експериментальних електромагнітних даних і пошуку взаємозв'язків між аномаліями електропровідності в земній корі і верхній мантії та вогнищами сей­смічних подій.

Мета. Дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори. Методика. Для аналізу сейсмічності Закарпаття використано дані інструментальних спостережень Карпатської сейсмічної мережі за 2001–2012 рр. Проведено зіставлення карт епіцентрів землетрусів із розломно-блоковою структурою регіону. Проаналізовано розподіл гіпоцентрів землетрусів з глибиною.

Мета. Метою роботи є провести комплексний аналіз сейсмічності, геології, сейсмотектоніки та різномасштабних геодинамічних процесів у районі Теребле-Ріцької ГЕС в Українському Закарпатті (23.35-23.87ºS, 48.23-48.51ºN) для уточнення оцінок геоекологічних ризиків.