Мета. Дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори. Методика. Для аналізу сейсмічності Закарпаття використано дані інструментальних спостережень Карпатської сейсмічної мережі за 2001–2012 рр. Проведено зіставлення карт епіцентрів землетрусів із розломно-блоковою структурою регіону. Проаналізовано розподіл гіпоцентрів землетрусів з глибиною. Виконано аналіз сейсмічної активності основних розломів Закарпатського прогину, досліджено зміни середньорічної кількості землетрусів та виділеної сумарної сейсмічної енергії за 2001–2012 рр. Проаналізовано зв’язок просторово-часового розподілу сейсмічності з тектонікою земної кори Закарпатського прогину. Результати. Досліджено просторово-часові особливості сейсмічності Закарпатського прогину за 2001–2012 рр. Встановлено, що найвища сейсмічність за розглянутий період була характерна для Закарпатського та Панонського розломів, в зонах яких відбулися відчутні землетруси поблизу м. Берегове 23.11.2006 р. (К = 12,1, М = 4,2) та с. Угля 14.12.2010 р. (К = 9,7, М = 3,2). Серед поперечних розломів за рівнем сейсмічності виділяються Латорицький, Боржавський, Виноградівський, Оашський розломи, Тячівський лінеамент, а також вузли їх перетину із Закарпатським та Панонським глибинними розломами. У розподілі вогнищ землетрусів із глибиною у Закарпатському прогині виявлено три поверхи (рівні) їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до глибини гранітного шару (2–10 км), верхня частина базальтового шару (15–22 км) та шар поблизу поверхні Мохо (25–35 км). Зроблено загальний висновок, що сейсмічність Закарпатського прогину зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з мікроплитами АЛЬКАПА та ТИСІЯ-ДАКІЯ. Наукова новизна. Проаналізовано просторово-часовий розподіл землетрусів з енергетичним класом K = 7–12 за даними інструментальних спостережень 2000–2012 рр. та показано їх зв’язок з розломно-блоковою структурою земної кори. Досліджено особливості розподілу вогнищ землетрусів з глибиною у зоні Закарпатського глибинного розлому. Показано, що Закарпатський розлом проявляється як субвертикальна зона і маркується гіпоцентрами землетрусів у діапазоні глибин від 2–3 км до 30–35 км (поверхня Мохо). Практична значущість. Виявлені особливості просторово-часового розподілу гіпоцентрів землетрусів, їх зв’язку з розломно-блоковою структурою земної кори можуть бути використані для вивчення сейсмічно активних зон, сейсмічного районування та оцінки сейсмічної небезпеки окремих територій та населених пунктів Закарпаття.
- Гинтов О.Б. Тектонофизический и палинспастический разрезы Украинских Карпат вдоль геотраверса DOBRE – 3 (PANCAKE) / О. Б. Гинтов, И. Н. Бубняк, А. В. Муравская, М. В. Накапелюх, В. Е. Шлапинский // Геофиз. журн. – 2014. – № 3. – С. 3–30.
- Глушко В. В. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов / В. В. Глушко. – М.: Недра, 1968. – 264 с.
- Гнилко О. М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 1. Основні елементи Карпатської споруди / О. М. Гнилко // Геодинаміка. – 2011. – № 1 (10). – С. 47–57.
- Гнилко О. М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акрецій на призма / О. М. Гнилко // Геодинаміка. – 2012. – № 1 (12). – С. 67–78.
- Гофштейн И. Д. О природе современных вертикальных движений земной коры / И. Д. Гофштейн // Геофиз. сборн. АН УССР. – 1973. – Вып. 55. – С. 15–17.
- Гофштейн И. Д. Неотектоника Карпат / И. Д. Гофштейн. – Киев: И-во АН УССР, 1964. – 182 с.
- Карта разрывных нарушений и основных зон линиаментов юго-запада СССР (с изпользованием материалов космической съемки) / под ред. Н. А. Крылова, 1988.
- Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України / Ю. З. Крупський. – К.: УкрДГРІ, 2001. – 144 с.
- Крупський Ю. З. Закарпатський прогин – нова газоносна область України / Ю. З. Крупський // Геол. журн. – 1992. – № 5. – С. 70–75.
- Кутас Р. І. Геотермічна модель земної кори через Східні Карпати вздовж сейсмічного профілю ДОБРЕ-3 (PANCAKE) / Р. І. Кутас // Геодинаміка. – 2013. – № 2 (15). – С. 192–194.
- Курскеев А. К. Проблемы прогнозирования землетрясений. – Алмата: Наука, 1990. – 264 с.
- Литосфера Центральной и Восточной Европы I, II, V / В. Б. Соллогуб, А. В. Чекунов, И. В. Литвиненко и др. – Киев: Наук. думка, 1987. – 168 с.
- Мельничук М. И. О генетической связи сеймических процессов с тектоникой Карпатского региона / М. И. Мельничук // Геофиз. журн. – 1982. – Т. 4, № 2. – С. 34–41.
- Мерлич Б. В. Глубинные разломы, неогеновый магматизм и оруднение Закарпатья // В кн.: Проблемы тектоники и магматизма глубинных разломов, т. 2 / Б. В. Мерлич, С. М. Спитковская. – Львов. 1974. – 190 с.
- Назаревич А. В. Геодинаміка, геотектоніка і сейсмічність Карпатського регіону України / А. В. Назаревич, Л. Є. Назаревич // Геодинаміка. – 2013. – № 2 (15). – С. 247–249.
- Назаревич Л.Є. Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат / Л. Є. Назаревич, А. В. Назаревич // Геодинаміка. – 2012. – № 1 (12). – С. 145–151.
- Пронишин Р. С. Зв’язок просторового розподілу сейсмічності з тектонічною будовою Закарпатського прогину / Р. С. Пронишин, В. Г. Кузнєцова // Геодинаміка. – 2011. – № 2. – С. 254–256.
- Пронишин Р.С. Некоторые аспекты сейсмического “климата и погоды” в Закарпатье / Р. С. Пронишин, Б. Г. Пустовитенко // Изв. АН СССР. Физика Земли. – 1982. – № 10. – С. 74–81.
- Пустовитенко А. А., Пронишин Р. С. Механизм очага Береговского землетрясения 23 ноября 2006 г. // Геодинаміка. – 2011. – 2(11). – С. 260–262.
- Пустовитенко Б. Г. Новые карты общего сейсмического районирования территории Украины. Особенности модели долговременной сейсмической опасности / Б. Г. Пустовитенко, В. Е. Кульчицкий, А. А. Пустовитенко // Геофиз. журн. – 2006. – № 3. – С. 54–77.
- Сейсмологический бюллетень Украины за 2001, 2002, 2003, 2004 год / ред. Б. Г. Пустовитенко – Институт геофизики им. С. И. Субботина НАН Украины, Симферополь, 2005, 2006, 2007, 2008. – 113 с., 148 с., 132 с., 166 с.
- Сейсмологический бюллетень Украины за 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 гг. / Севастополь: НПЦ Экоси-Гидрофизика, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013. – 205 с., 297 с., 145 с., 180 с., 249 с., 201 с., 233 с., 228 с.
- Хаин В. Е. Геотектоника с основами геодинамики / В. Е. Хаин, М. Г. Ломизе. – М: Изд-во МГУ, 1995. – 480 с.
- Харитонов О. М. Особенности сейсмичности Закарпатья / О. М. Харитонов, О. П. Костюк, В. В. Кутас, И.М. Руденская // Геофиз. журн. –1996. – № 2. – С. 3–11.
- Хоменко В. І. Глибинна будова Закарпатського прогину / В. І. Хоменко. – К.: Наук. думка, 1978. – 230 с.
- Чекунов А. В. Структура земной коры и тектоника юга Европейской части СССР / А. В. Чекунов. – Киев: Наук. думка, 1976. – 76 с.
- Burchfiel B. C. Eastern Alpine System and the Carpathian Orocline as an Example of Collision Tectonics / В. С. Burchfiel // Tectonophysics, v. 63, 1980. – P. 31–62.
- Foldvary G. Z. Geology of the Carpathian Region / G. Z. Foldvary – World Scientific, Singapore, 1988.
- Sefara J. Seismogenic zones in the Eastern Alpine-Western Carpathian-Pannoian junction area / J. Sefera, M. Kovac, D. Plasienka, M. Sujan // Geologica Carpathica, 49, 4, Bratislawa, 1998. – P. 247–260.
- Seghedia I. Post-collisional Tertiary–Quaternary mafic alkalic magmatism in the Carpathian–Pannonian region: a review / I. Seghedia, H. Downes, O. Vaselli, A. Szakacs, K. Balogh, Z. Pecskay // Tectonophysics, 393 (2004). – P. 43–62.
- Starostenko V. Seismic velocity model of the crust and upper mantel along profile PANCAKE across the Carpathians between the Pannonian Basin and the East European Craton / V. Starostenko, T. Janik and at. // Tectonophysics, 608 (2013) – P. 1049–1072.