сейсмічна активність

Мета. Для вдосконалення визначення змін координат GNSS-станцій важливо з’ясувати, як на значення цих змін впливають процеси, які відбуваються в навколоземному просторі. Для опису таких процесів можна використати показник сейсмічної активності, показник інфразвуку та щоденну кількість спалахів на Сонці. У зв’язку з цим метою цієї роботи є дослідження впливу перелічених вище процесів на малі зміни координат GNSS-станцій. Методика.

В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закар­патського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському  глибинному розлому.

В роботі на основі аналізу структури неогенових відкладів Закарпатського прогину простежено неогенову геодинаміку регіону. На основі порівняння з сучасними даними зроблено висновок, що сучасний геодинамічний режим літосфери прогину є певним продовженням трансформації неогенового геодинамічного процесу з субкарпатського до зонного з наростанням проявів процесів поперечного рисунку та їх просторовою міграцією (в загальному – з південного сходу на північний захід).

На підставі результатів обробки чотирьох циклів геодезичних вимірювань в планової і висотної мережах на геодинамічному полігоні в районі Чіркейсьеого водосховища виявлені вертикальні і горизонтальні зміщення поверхні земної кори, величини яких підтверджують прояви сучасної геодинаміки даного регіону. Спостерігається кореляція величин і характеру сучасних рухів, а також підвищеної сейсмотектонічної активності з процесом заповнення водосховища.

Для вивчення 11-тирічної динаміки Сонця, як зовнішнього процесу, що виявляє вплив на динаміку тектонічних плит планети Земля було проведено досить багато досліджень, заснованих саме на такій великій часовій тривалості цього періоду. Але, як відомо, періодичність реалізації руйнувань тектоніч­них плит може мати й інші часові параметри, які можуть коротші або довші, ніж 11 або 22 років. У даній роботі представлений кореляційний аналіз допустимо мінімального короткоперіодного тимчасового інтервалу процесів реалізації землетрусів і динаміки сонячної плазми.

Розглянуто взаємозв'язок інфразвукового та геоелектричного поля в атмосфері із сейсмічною активністю в заданому регіоні. Для аналізу використано модель стаціонарного випадкового процесу. Простежено узгодженість спектральних характеристик інфразвуку і сейсмічної активності під час деяких сейсмічних подій. Аналіз проведених досліджень засвідчує зміну характеристик інфразвуку та геоелектричного поля за кілька днів до землетрусу.

Проведені комплексні спостереження параметрів фізичних полів на РГС Закарпаття дають змогу встановити просторово-часові залежності спостережуваних величин. Виявлення зв’язку цих полів із геодинамічним станом регіону створюють можливість побудови моделі геомеханічної системи Закарпаття, процесу накопичення та вивільнення енергії пружно-деформованих процесів.

Проведено комплексні геофізичні спостереження в зоні Оашського розлому, розглянуто вплив метеорологічних параметрів на сейсмодинамічний стан, відмічено зв'язок геодинамічних параметрів із варіаціями параметрів геофізичних полів, досліджено параметри динамічного характеру в деформаційних процесах в регіоні, які можна використати як характеристики геофізичних процесів земної поверхні в зоні можливих місцевих землетрусів.

Розглядаються просторово-часові варіації локалізації вогнищ землетрусів з H ≥ 14 км на території Гармського району. Нерівномірність розподілу таких землетрусів зв'язується з блоковою будовою: у ослаблених зонах їх більше, ніж в блоках. Виділено три ослаблені зони, що характеризуються підвищеною активністю заглибленої сейсмічності. Активність заглибленою сейсмічності в цих зонах варіює в часі, збільшуючись перед землетрусами з К ≥ 12.5.

Результати спостережень на 147 перманентних ГНСС-станціях розташованих на території Європи були використані для розрахунку параметрів деформації земної кори. Побудовано щорічні карти-схеми розподілу швидкостей дилатації на території Європи, загальну карту-схему міграції у часі екстремальних значень швидкостей дилатації на території Європи та карти-схеми епіцентрів землетрусів на території Європи, за період 2000 – 2010 років. Проведено аналіз взаємозв’язку прояву сейсмічної активності Європи зі зміною у часі швидкостей дилатації земної кори.