Східноєвропейська платформа

Мета представленої роботи – моделювання розподілу електропровідності в північно-західній частині Українського щита та вивчення взаємозв’язку геоелектричних аномалій із природними родовищами корисних копалин та з ознаками можливої тектонічної активізації довгоіснуючих систем розломів на щиті. Методологія досліджень базувалася на довгоперіодних магнітотеллурічних і магнітоваріаційних вимірюваннях в діапазоні періодів від 3-16 до 2500-3600 с. Густа мережа пунктів вимірювань дала змогу дослідити геоелектричну структуру сегмента Українського щита, обмеженого координатами 26°-30°E та 48°-51,7°N.

Наведено результати використання тимчасових пересувних малоапертурних сейсмічних антен для контролю стабільності стану геологічного середовища в період будівництва АС в Ленінградській і Нижегородської областях.

Наводяться результати спільної обробки гідрогеологічних і сейсмічних даних, які дозволили простежити приуроченість гідрогеологічних відгуків до типу сейсмічних хвиль від землетрусів і виразність постсейсмічних ефектів у варіаціях рівня підземних вод. Зокрема, за період спостережень з 01.11.2010 по 31.05.2011 зареєстрований значний ко- і постсейсмічний відгук на катастрофічний землетрус 11.03.2011 поблизу східного узбережжя о. Хонсю (Японія) з магнітудою 8,9.

Наводяться результати одновимірної інверсії узагальнених кривих магнітотелурічного і магнітоваріаційного зондувань південно-західного регіону Східно-Європейської платформи. Існування провідного шару на глибинах, що перевищують 600 км, підтверджується на значних територіях України та Білорусі. Питомий опір верхньої мантії території Білорусі на глибинах 250-400 км приблизно в 2 рази менший, ніж для України і складає близько 20 Ом×м для Білорусі і 50 Ом×м для України.

Наведено результати палеомагнітних досліджень осадових сіроколірних та червоноколірних порід нижнього девону південного заходу України (басейн річки Дністер). Зразки представлені сірими глинистими вапняками та доломітами Тиверської серії, а також червоними пісковиками та алевро­аргілітами Дністровської серії. Їх вік відповідає Лохковському ярусу міжнародної геохронологічної шкали.