2D та квазі-3D геоелектричні моделі Земної кори та верхньої мантії як можливе свідчення недавньої тектонічної активності в західній частині Українського щита

Мета представленої роботи – моделювання розподілу електропровідності в північно-західній частині Українського щита та вивчення взаємозв’язку геоелектричних аномалій із природними родовищами корисних копалин та з ознаками можливої тектонічної активізації довгоіснуючих систем розломів на щиті. Методологія досліджень базувалася на довгоперіодних магнітотеллурічних і магнітоваріаційних вимірюваннях в діапазоні періодів від 3-16 до 2500-3600 с. Густа мережа пунктів вимірювань дала змогу дослідити геоелектричну структуру сегмента Українського щита, обмеженого координатами 26°-30°E та 48°-51,7°N. 2D та квазі-3D інверсії отриманих магнітотеллуричних та геомагнітних відгуків привели до створення оглядових моделей питомого електроопору/провідності для території досліджень. В результаті на різних глибинах виявлені геоелектрично аномальні структури. Локальний характер провідників та їхнє положення вказують на їх зв'язок із нещодавно активованими зонами розломів, місцями їх перетину та з металогенезом. Докембрійський вік кристалічних порід досліджуваної території вказує на переважно електронний тип графітно-сульфітного походження підвищеної електропровідності, однак глибина провідних аномалій, їх вертикальна протяжність і зв'язок з оновленими системами розломів можуть свідчити про генетичний зв'язок різних мінералів і їх подальше осадження з глибинною міграцією флюїдів. Наукова новизна. Отримані результати спрямовані на з’ясування глибинної будови та співвіднесення геоелектричних особливостей земної кори та верхньої мантії з системами розломів та родовищ різних корисних копалин і самі по собі можуть служити додатковим свідченням можливих тектонічних активізаційних процесів на досліджуваній території. Практична значущість. Представлені результати можуть принести економічну користь завдяки визначенню районів наявності мінеральної сировини, а у вивченні геодинаміки можуть сприяти оцінці природної небезпеки при картографуванні простягання тектонічно активних систем розломів.