Поділля

На підставі інвентарів Меджибізької волості, топографічних планів та інших документів у статті наводиться розташування, опис споруд та ботанічний опис так званого «італійського саду», який належав власникам міста Меджибожа у XVIII ст. Подаються задокументовані обставини його створення та свідчення його наявності в містобудівній структурі меджибізького передмістя. Зазначаються відмінності саду в Меджибожі від класичних італійських садів. Також на підставі архівних документів доводиться неспроможність припущень про влаштування в Меджибізькому замку резиденції у стилі романтизму.

У статті на основі документів та публікацій архівних матеріалів подається хронологія турецького та польського перебування в Меджибожі та контролю над Меджибізьким замком. Короткий термін турецького володарювання (в сукупності  близько 8 років) і складні для турецької сторони умови на Поділлі 1672-1699 р. ставлять під сумнів поширені наративи про 27 років османської окупації Меджибожа і значний турецький внесок у розбудову Меджибізького замку. Натомість, є свідчення про нездатність турецьких військових утримувати замок та його підрив під час евакуації 1686 р.

Автори вперше вводять у науковий обіг унікальне джерело з історичної картографі – військово-топографічну карту Подільської губернії 1841-1847 рр. авторства генерал-майора А. Фітінгофа (з корпусу військових топографів Російської Імперії). Карта унікальна тим, що відображає стан багатьох населених пунктів до регуляції та перебудов XIX-XX ст., які спотворювали історичну забудову, фіксує релікти оборонних споруд міст та замків. Масштаб карти у 200 саж.

Наведено результати палеомагнітних досліджень осадових сіроколірних та червоноколірних порід нижнього девону південного заходу України (басейн річки Дністер). Зразки представлені сірими глинистими вапняками та доломітами Тиверської серії, а також червоними пісковиками та алевро­аргілітами Дністровської серії. Їх вік відповідає Лохковському ярусу міжнародної геохронологічної шкали.