ДОСЛІДЖЕННЯ УКРІПЛЕНЬ МІСТЕЧКА КАМ’ЯНКИ (ДНІСТРОВОЇ) ЗА МАЛОВІДОМОЮ КАРТОЮ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ 1844 р. А. ФІТІНГОФА

1
Національний університет "львівська Політехніка"
2
Національний університет "Львівська Політехніка"
3
Національний університет "Львівська Політехніка"

Автори вперше вводять у науковий обіг унікальне джерело з історичної картографі – військово-топографічну карту Подільської губернії 1841-1847 рр. авторства генерал-майора А. Фітінгофа (з корпусу військових топографів Російської Імперії). Карта унікальна тим, що відображає стан багатьох населених пунктів до регуляції та перебудов XIX-XX ст., які спотворювали історичну забудову, фіксує релікти оборонних споруд міст та замків. Масштаб карти у 200 саж. робить можливим детальне вивчення історичного планування багатьох укріплених міст Поділля, зокрема тих, які не відображені на інших відомих картографічних джерелах. Для таких малих міст-торговиць, як Кам’янка (колишнього Брацлавського воєводства) карта Фітінгофа є чи не єдиним історичним картографічним джерелом, яке може слугувати підставою для гіпотетичних реконструкцій. Автори звертають увагу, що внаслідок втрати Кам’янкою міського статусу у XVIII ст. і подальшим його поновленням вже у XIX ст., станом на 1844 рік (саме ним датується аркуш з Кам’янкою) історична забудова Кам’янки кін. XVI-XVII ст. частково втрачена. Натомість вдається гіпотетично відтворити обрис міських укріплень, ідентифікувати брами та основні дороги і місце замку. Робиться припущення, що замок розташовувався окремо за історичним укріпленим середмістям і сполучався з ним через хвіртку та коротку дорогу, яка у XIX ст. отримала назву «Свічна вулиця». Причина втрати частини історичного середмістя з пряслом міських фортифікацій, які примикали до нього полягає у користуванні мешканцями Кам’янки та довколишніх сіл дорогою до бродів через Дністер на молдавський берег, яка не контролювалася митницями та заставами. Вздовж цієї дороги виникла вулиця Рашківська, довкола якої активно почав розбудовуватись єврейський штетл та формуватися нова структура містечкового центру. Ідентифікація міських укріплень виконана на підставі зображеного на карті 1844 р. фрагменту міського валу та мурованого мосту через існуючий ще тоді рів.

Aftanazy, R., 1996. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Cz. 2:Ziemie ruskie Korony. T. 10, Województwo bracławskie. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

Bawr, F., 1771. Carte de la Moldavie pour servir à l'histoire militaire de la guerre entre les Russes et les Turcs / Levée par l'Etat Major sous la direction de F. G. de Bawr. Amsterdam.

Etomesto, 2021. Подробная милитерная карта по границе России с Турциею 1800 года. [online] Доступно: <http://www.etomesto.ru/map-krym_1800-militernaya/> [Дата звернення 01.11.2021]

Freemap, 2014a. Карта Боплана [online] Доступно: <http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karta-boplana> [Дата звернення 01.11.2021]

Freemap, 2014b. Карта Риччи Занони квадрат 23 [online] Доступно: <http://freemap.com.ua/karty-ukrainy/podborka-polskix-kart/karta-richchi-... [Дата звернення 01.11.2021]

Jabłonowski, A., 1897. Źródła dziejowe. T.XXII. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów - Bracław). Dz. III. Warszawa: Jan Cotta.

Przyłęcki, S., 1842. Pamiętniki o Koniecpolskich: Przyczynek do dziejów polskich XVII w. Lwow.

Балицкая, М. Е., 2008.  Жемчужина Приднестровья: История Каменки и окружающих её сёл в документах, воспоминаниях и легендах. Книга 1-я. Тирасполь.

Берковський, В.Г., 2009. МИТНА КОМОРА. У: Смолій, В., та інші, ред. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі. Інститут історії України. - Київ: Наукова думка".

Генерал-лейтенат Тучков, 1847а. Отчет Генерального Штаба Полковника Болотова о поездке его, по Вісочайшему повелению, для обозрения геодезических и топографически работ за границею, в 1845 году. В: Записки военно-топографического депо, Ч.12. Санкт-Петербург: В военной типографии.

  Генерал-лейтенат Тучков, 1847б. Отчет о геодезических работах, произведенніх под ведением военно-топографического депо и о знатияних разных частей онаго в 18446 году. В: Записки военно-топографического депо, Ч.11. Санкт-Петербург: В военной типографии.

  Генерал-лейтенат Тучков, 1849а. Измерение поверительного основания близ города Староконстантинова. В: Записки военно-топографического депо, Ч.12. Санкт-Петербург: В военной типографии.

  Генерал-лейтенат Тучков, 1849б. Список, содержащий в алфавитном порядке географические широты и долготы точек второклассных и третьеклассных треугольников от (4252-го) до (5667-го). В: Записки военно-топографического депо, Ч.12. Санкт-Петербург: В военной типографии.

ДАКО, 1918. План м. Каменка Ольгопольского уезда Подольской губернии. Ф.480, оп.1, спр. 80.

Копилов, С.А. та Задорожнюк, А.Б., 2011. Описи Подільської губернії кінця XVІІI ‒ початку XIX ст. Кам’янець-Подільський: Аксіома.

Кривенко, В.А. и др., 2009. География каменского района ПМР: монография. Тирасполь.

Крикун, М., 2012. Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів 2012. 

Петришин, Г. П., 2006. Карта Ф. фон Міґа" (1779-1782рр.) як джерело до містознавства Галичини. Львів: Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка".

Петрова, І. В., 2013. Історія проведення топографічних зйомок та тріангуляційних робіт у Подільській, Київській та Волинській губерніях (перша половина ХІХ ст.). Гуманітарний журнал, 3, С.11-19.

РДАДА, 1825. Подробная карта Подольской губернии, составленная при штабе 2-й армии в Тульчине штабс-капитаном Менде. М:1 верста в дм. Ф. 846, оп. 16, спр. 21409.

РДВІА, 1847. Военно-топографическая сьемка Подольской губернии в масштабе 200 саж Ф. 386 оп 1, спр 4545.

Рычков, С.Ю., 2006. Депо карт и квартирмейстерская часть накануне Отечественной войны 1812 года. Военно-исторический журнал, 4. С.35-39.

Сосса Р. І. та Мусієнко А.В., 2018. Друге (Францисканське) знімання як важливий етап топографічного картографування Галичини та Буковини. GeoTerrace-2018: тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 13–15 груд. 2018р.) Львів, С.134–137.