Розглянуто спосіб модифікації керамічних матеріалів внаслідок введення карбонових нанододатків у вигляді водної суспензії до складу шлікера і керамічної глазурі для виготовлення санітарно-технічної кераміки. Досліджено фізико-механічні властивості зразків. Отримано результати експериментальних досліджень властивостей композиційних матеріалів, наномодифікованих карбоновими наноструктурами.
Розроблено математичну модель для симуляції відновлення пористих залізорудних окатишів до губчастого заліза в протиточному реакторі з рухомим шаром. На основі масового та теплового балансів як в твердих частинках, так і реакторах, виведено звичайні диференціальні рівняння. За моделлю окремої частинки змодельована кінетика відновлення залізної руди. Показано, що розроблена модель задовільно відтворює дані корпорації Gilmore Steel (США). Досліджено вплив параметрів відновлювального газу та характеристик окатишів, таких як пористість, на ступінь відновлення.
Result of investigations of resistance against corrosion and mechanical resistance of obtained by means of arc-spray metallization (with the use of cored wires) coatings are presented. The cored wires (CWs) enable us to regulate the chemical composition and, consequently, properties of the deposited coating in a wide range.
Пропонується розрахунок емпіричних співвідношень, які пов’язують об’ємний стиск, пористість та тиск у пористих породах довільного геологічного регіону. Проведено розрахунок кореляційних зв’язків та емпіричних залежностей між колекторськими властивостями і параметрами пружних хвиль, розрізнення сухих і флюїдонасичених порід на прикладі даних Залужанських свердловин. Проведено розрізнення флюїдів нафти і води за параметром густини. Побудовано алгоритм розрахунків.
Мета. Метою досліджень є прогнозування колекторських властивостей порід (пористості, ефективних товщин) для встановлення зв’язку дебіту газу від їх видобутку та подальшого прогнозування припливів газу на нових перспективних площах у північно-західній частині Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину.Методика досліджень полягала в побудові схематичних карт зміни по площі пористості і ефективних товщин.Результати.
На основі проведених досліджень виділено три літотипи порід, описана їхня будова, виявлено вплив постседиментаційних перетворень та ін. До змін, які наклалися на фоновий літогенез, автори відносять вилуговування, сульфатизацію та відкладення рудних мінералів. Різноманіття цих процесів прозвело до значної петрофізичної неоднорідності геологічного розрізу, що потрібно враховувати під час освоєння пластів, впровадження методів інтенсифікації тощо.