онтологія

Запропоновано 4-рівневу модель побудови онтологій для автоматизованого проектування мікроелектромеханічних систем та описано особливості кожного рівня.

Розглянуто формування тезаурусу предметної області “Розумне місто”, подано тлумачення лексикографічних систем на основі теорії В. А. Широкова, описано методику проектування онтології проблемної області, подано приклад побудови фрагмента онтології з предметної області “Розумне місто”.

Обгрунтовано актуальність розроблення, а також сформульовано загальні вимоги та побудовано архітектуру інтегрованого онтоорієнтованого інформаційно-аналітичного середовища наукових досліджень, професійної цілительської діяльності та електронного навчання китайської образної медицини як перспективної складової інтегральної медицини.

Розроблено модель петлі Бойда на основі автомата Мура. Станами автомата є етапи петлі Бойда, а також процеси редагування онтології та пошук релевантних знань в онтології. Визначено можливі переходи між станами автомата і параметри, які при цьому передаються. Розроблений автомат є основою для побудови СППР командирами тактичних ланок СВЗСУ

Розглянуто питання розроблення методів та програмних засобів опрацювання інформаційних ресурсів. Розроблено формальний опис процесу опрацювання текстового контенту. Сформульовано новий підхід до застосування та впровадження бізнес-процесів.

Підсумовано доробок автора з розв’язання задачі перекладу української жестової мови. Відомі лінгвістичні моделі та методи перекладу порівняно з альтернативним підходом, який розробив автор для перекладу української жестової мови з використанням граматично доповненої онтології. Запропоновано метод наповнення онтологій з викорис- танням предметно-орієнтованих мов, що дало змогу розробити граматично доповнену онтологію. Описано метод перекладу на основі граматично доповненої онтології.

Описано класифікацію і підходи до побудови СППР, які враховують різноманітні аспекти проблеми невизначеності процесу розроблення СППР. Запропоновано та описано ознаки класифікації, удосконалено узагальнену класифікацію СППР. Про- аналізовано види архітектури, розглянуто архітектуру інформаційного ресурсу систем підтримки прийняття рішень, яка ґрунтується на принципах побудови сховища даних. Наведено аналітичний опис підходів до побудови концептуальної моделі, а також розглянуто підходи до проектування основних компонентів системи підтримки прийняття рішень.

Розглянуто застосування онтологічних моделей задач для побудови програмних систем, здатних адаптуватися до зміни стану предметної області. Розроблено матема- тичну формалізацію подання та опрацювання знань у системі, архітектуру та принципи функціонування програмної системи на базі онтологічних моделей. Розглянуто методи використання онтологічних моделей для розв’язання практичних задач. Проаналізовано переваги застосування онтологічних моделей порівняно з традиційним підходом до побудови програмних систем та розроблено формули для оцінювання їх переваг.

Описано загальний процес і паралельну модель реалізації синтезу мікроелектро- механічних систем, що ґрунтуються на розробленому генетичному алгоритмі. Оскільки завдання синтезу у сфері комплексних мікросистем є дуже складним у своїй структурі і затратним у часі, актуальність питань виконання і швидкості, щоб згенерувати новітню систему і її структурні компоненти, є все ще невирішеною сьогодні. Розроблена модель сприяє і прискорює синтез нових і унікальних мікроелектромеханічних структур системи.

Досліджено онтологічний підхід до проблеми добра і зла, її формулювання та специфіки вирішення в російській релігійній філософії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на основі зіставлення східної (більш близької за “духом” російським мислителям) і західної (блаженний Августин) гілки патристики. Стаття ґрунтується на використанні методу єдності логічного та історичного, категоріального аналізу та компаративістики, аналогії та наукової об’єктивності.