онтологія

Життя кожної людини, групи людей і нації залежить від географічних, економічних, політичних, культурних і релігійних умов. Спосіб життя формується у результаті щоденного повторення і складається із таких факторів: харчування, фізичні навантаження, наявність шкідливих звичок, моральний і духовний розвиток тощо. В останні десятиліття спосіб життя вважають невід’ємною частиною добробуту, що сприяло збільшенню кількості досліджень. Медики стверджують, що більш ніж половина проблем зі здоров’ям пов’язані із дієтою. Мільйони людей харчуються неправильно, навіть не підозрюючи про це.

Розглядається зміст та основна проблематика колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” за редакцією Дмитра Шевчука, в якій публікуються матеріали однойменної Міжнародної конференції (Луцьк, 8 жовтня 2020 року). У монографії аналізуються погляди відомого польського філософа, а також ті фундаментальні проблеми, якими він переймався, а це проблеми онтології, епістемології, антропології, аксіології, філософії літератури. Можна вважати, що авторам монографії вдалося досягнути мети: окреслено значення здобутку Р.

Проблема побудови метрик має вирішальне значення для розв’язку задачі кількісного оцінювання як систем об’єктів довільної природи в цілому, так і відношень, що описують зв’язки між складовими вказаних систем. В сучасних інформаційних системах моделюються предметні області, які містять об’єкти та системи складної будови. Мережна модель найбільш адекватна для опису навколишнього світу: вона відображає об’єкти та системи об’єктів довільної природи, що взаємодіють між собою. Фактично, будь-яку систему можна описати за допомогою мережної моделі.

Розглянуто актуальну проблему кластеризації онтологій для оптимізації операцій
інтелектуального опрацювання даних в умовах невизначеності, зумовленої неточністю
або неповнотою даних про предметну область. Кластеризація онтологій – це процес
автоматичного розділення множини онтологій на групи (кластери) на основі ступеня
їхньої подібності. Для розв’язування задачі кластеризації необхідно задати міри
близькості онтологій, вибрати або розробити алгоритм кластеризації та виконати
змістовну інтерпретацію результатів кластеризації.

Розглянуто підхід до автоматизації реферування текстових документів на основі модифікації міри TF-IDF онтологією предметної галузі, до якої належить реферований документ. Розроблено метод реферування, який ґрунтується на такому підході.
 

Розглянуто автоматизацію побудови онтології на основі аналізу текстових ресурсів. Розвиток онтології починається з деякої базової онтології, яка задає досліджувану предметну область. Розроблено алгоритм розвитку такої онтології.

Врахування поточного контексту є важливою вимогою для систем, що ґрунтуються на знаннях. У статті розглянуто застосування контекстно-залежної підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування. Дослідження засноване на аналізі бізнес-процесів у сфері зайнятості, в результаті яких побудовано онтологію. Далі порівнюються моделі подання контексту та обираються моделі на основі онтології та графів для опрацювання контекстних знань. Удосконалено JDL модель із вказанням операцій опрацювання контексту. Для представлення контекстних знань області працевлаштування використано контекстні графи.