У статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе¬ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення.
Правотворчість у контексті ідей правової державності полягає у тому, що вони надають їй системного характеру і дозволяють розглядати її, як і будь-який елемент політико-правової системи, в усьому спектрі внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків.
У статті проаналізовано фундаментальну методологічну проблему права у контексті гносеологічних меж і можливостей пізнання права, зв’язку реалізації права з професійною культурою юриста, філософського осмислення правової реальності, єдності цінності та істини в праві, філософії злочину, соціальної справедливості як фундаментального принципу правознавства, людини в праві, історіографічних проблем філософії права, феномена європейського права.
Стаття присвячена дослідженню особливостей формування народницької філософії права і філософсько-правових ідей в Україні. У статті проаналізовано розвиток філософської думки в контексті європейської філософсько-правової культури та власних коренів її формування. Розкриваються основні положення уявлень про співвідношення прав і свобод людини з уявленнями про владу і державу у філософсько-правових концепціях українських народників, їхні погляди на природне право.