право

Теоретико-правовий аналіз взаємовідносин держави і християнської релігії в «філософії права» Гегеля

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.

Філософсько-правові витоки громадянства

Основною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор
звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого
трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.

 

Аксіологічна природа права: теоретико-пізнавальний підхід

З’ясовано, що праву властиві всі предикати цінності. По-перше воно становить ціннісну, а отже, й ієрархічну, упорядковану, субординовану суспільну систему, функцією якої є збереження, відтворення та підтримання рівноваги соціального буття; подруге, оскільки право є ціннісним за своєю природою утворенням, орієнтованим на реалізацію вищезгаданої функції, то воно є деякою системою “належного бути”, а отже, системою загальнообов’язкових, семантично (стосовно змісту) орієнтованих ідеальних утворень – норм соціальності та комунікації людей.

Методологія правознавства як світ організованих форм мислення та діяльності дослідника

Досліджено розуміння методології у сучасному загальнотеоретичному правознавстві. Встановлено, що філософською базою дослідження є плюралістична методологія, яка поєднує однакові за змістом, сутністю та походженням методи. Визначено поняття “методологія правознавства” як вчення про структуру, логічну організацію, принципи, методи, засоби і форми діяльності дослідника у процесі пізнання досліжуваних державно-правових явищ. Подано структурно-функціональну характеристику цього поняття, розглянуто основні складові його узмістовлення. 

Реформування юридичної освіти: зарубіжний досвід та українські реалії

Проаналізовано зарубіжний досвід реформування юридичної освіти та визначено перспективи його реалізації в Україні. З’ясовано, що застосування міжнародного досвіду до навчального процесу стає особливо актуальним з розвитком постмодерну, коли суспільство переходить до нової історичної форми синтезу з державою. Розглянувши певні аспекти зарубіжного досвіду юридичної освіти, доведено, що це сприятиме активнішому запровадженню у вітчизняну юридичну практику цих розробок.

Методологічні домінанти правової антропології

У статті визначено методологічні засади формування правової антропології. На основі аналізу предметної специфіки філософсько-правового знання ґрунтовно проаналізовано функції юридичної антропології. Визначено, що правова антропологія – це наука про людину як соціальну істоту в її правових проявах, вимірах, характе¬ристиках, яка вивчає правові форми громадського життя людей від старовини до сьогодення.

Методологія дослідження правотворчості у правовій державі

Правотворчість у контексті ідей правової державності полягає у тому, що вони надають їй системного характеру і дозволяють розглядати її, як і будь-який елемент політико-правової системи, в усьому спектрі внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків.

Проблема пізнання права: гносеологічні межі та можливості

У статті проаналізовано фундаментальну методологічну проблему права у контексті гносеологічних меж і можливостей пізнання права, зв’язку реалізації права з професійною культурою юриста, філософського осмислення правової реальності, єдності цінності та істини в праві, філософії злочину, соціальної справедливості як фундаментального принципу правознавства, людини в праві, історіографічних проблем філософії права, феномена європейського права.

Права і свободи людини у філософії права українських народників: зародження і формування

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування народницької філософії права і філософсько-правових ідей в Україні. У статті проаналізовано розвиток філософської думки в контексті європейської філософсько-правової культури та власних коренів її формування. Розкриваються основні положення уявлень про співвідношення прав і свобод людини з уявленнями про владу і державу у філософсько-правових концепціях українських народників, їхні погляди на природне право.