пізнання

Педагогічний аспект метаантропологічного пізнання канонічного права

Добро зі злом ніколи не знайде згоди. Потрібна духовна боротьба. Злі справи людини свідчать про відсутність істинного, досконалого пізнання. Фабрикою пізнання є людина, яка за допомогою екзистенціальних і трансцендентальних чеснот і маючи Вище духовне щеплення, духовну вакцину, пізнає, виявляє у Всесвіті синергетичну процесуальну дію іонізації, тобто перетворення потенційного добра на онтологічні справи. При цьому в іонізації обов’язково бере участь зло, як певне спонукання до протилежної дії. Спричинює іонізацію такий іонізатор як духовна енергія людини, її органіка пізнання.

Евристика канонічного права: проблеми духовної педагогіки

У канонічно-правовій науці як галузі філософії права, спеціального вступу до неї актуальність починається з онтологічного витлумачення проблем проникливого споглядання метафізичного богослів’я. Ці проблеми виникають у практичному житті, потім заново починаються на лекційних заняттях,  продовжуються на семінарських заняттях і не закінчується у практичному житті. Контроль за якістю розв’язання цих проблем здійснюють вибрані науки, зокрема духовна педагогіка.Педагогічну діяльність духовного контролю очолює Церква.

ЗАКОНИ, ФОРМИ ТА ПРИЙОМИ МИСЛЕННЯ В НАУКОВИХ ПРАЦЯХ ОЛЕКСАНДРА КУЛЬЧИЦЬКОГО

Логіка - одна з найдавніших наук. Про неї говоримо, як про мистецтво висловлювання та аргументації. Той, хто опанує цю науку, зможе ефективно реалізовувати власні цілі шляхом здобуття нових знань та продукування власних ідей. Вміння критично оцінювати висловлювання опонентів та надання належної ваги аргументам респондентів дозволять не піддаватися тиску комерційних ЗМІ, обіцянкам політиків тощо. Міркування та аргументація є важливими об’єктами логічних досліджень. Логіка як наука класифікує міркування та конкретизує типи аргументації.

Види понять у “Німецькій логіці” Крістіана Вольфа (науково-дослідна стаття)

У статті розглядається проблема класифікації понять (Begriffe) у Крістіана Вольфа, зокрема в його “Німецькій логіці”. Поняття – як і уявлення (Vorstellungen) загалом – Вольф поділяє на темні (dunkel, obscura) та ясні (klar, clara). Ясні поняття можуть бути чіткими (deutlich, distincta) та нечіткими (undeutlich, indistincta або confusa). Чіткі – докладними (ausführlich, completa) та недокладними (unausführlich, incompleta), а також повними (vollständig, adaequata) та неповними (unvollständig, inadaequata).

Проблема пізнання права: гносеологічні межі та можливості

У статті проаналізовано фундаментальну методологічну проблему права у контексті гносеологічних меж і можливостей пізнання права, зв’язку реалізації права з професійною культурою юриста, філософського осмислення правової реальності, єдності цінності та істини в праві, філософії злочину, соціальної справедливості як фундаментального принципу правознавства, людини в праві, історіографічних проблем філософії права, феномена європейського права.