У статті розглядається проблема класифікації понять (Begriffe) у Крістіана Вольфа, зокрема в його “Німецькій логіці”. Поняття – як і уявлення (Vorstellungen) загалом – Вольф поділяє на темні (dunkel, obscura) та ясні (klar, clara). Ясні поняття можуть бути чіткими (deutlich, distincta) та нечіткими (undeutlich, indistincta або confusa). Чіткі – докладними (ausführlich, completa) та недокладними (unausführlich, incompleta), а також повними (vollständig, adaequata) та неповними (unvollständig, inadaequata). Метою статті є проаналізувати та пояснити ці види понять, а також вказати на ключове значення цієї класифікації для Вольфової філософії. У статті показано, що вихідним пунктом розуміння Вольфової теорії понять у “Німецькій логіці” є правильна інтерпретація визначення поняття у цьому творі, передусім правильна інтерпретація слова “Sache”. Пояснено, що означає у Вольфа “мати поняття про щось через образ”, і що означає “мати поняття про щось через лише слова”. Також проаналізовано відмінність між темними, ясними (але не чіткими), чіткими, докладними та повними поняттями.
Gabriel, G. (2004). „Der Begriff der Fiktion – Zur systematischen Bedeutung der Dichtungstheorie der Aufklärung“, in: J. Schönert, U. Zeuch (Hrsg.) Mimesis – Repräsentation – Imagination. Literaturtheoretische Positionen von Aristoteles bis zum Ende des 18. Jahrhunderts, Berlin-New York: Walter de Gruyter, 231- 240.
Leibniz, G. W. (1965). „Meditationes de cognitione, veritate et ideis“ (1684¹) : lat.- de. = „Betrachtungen über die Erkenntnis, die Wahrheit und die Ideen“, in: Leibniz, G. W. (1965). Philosophische Schriften (Hrsg. u. übers. von H. H. Holz). Bd. 1: Kleine Schriften zur Metaphysik, Darmstadt, S. 32-47.
Madonna L. C. (2019). Erfahrung und Wissenschaftstheorie bei Christian Wolff. Quellen und Probleme. Hildesheim: Olms.
Madonna L. C. (2018). „Logik“, in: R. Theis, A. Aichele (Hrsg.) Handbuch Christian Wolff. Wiesbaden: Springer, S. 93-113.
McQuillan J. C. (2017). „Clarity and distinctness in eighteenth century Germany: Metaphysics, Logic, Aesthetics”, in: M. S. Rodriguez, M. E. Cabeza (Eds.) Leibniz en Dialogo, Sevilla: Themata, pp. 149-159.
Nakazawa, T. (2009). Kants Begriff der Sinnlichkeit. Seine Unterscheidung zwischen apriorischen und aposteriorischen Elementen der sinnlichen Erkenntnis und deren lateinische Vorlagen, Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog.
Wolff, Ch. (1733). Christian Wolffens Ausführliche Nachricht von seinen eigenen Schrifften, die er in deutscher Sprache von den verschiedenen Theilen der Welt-Weißheit herausgegeben (1726¹), Franckfurt am Mayn.
Wolff, Ch. (1728). Philosophia rationalis sive Logica. Praemittitur Discursus praeliminaris de philosophia in genere, Francofurti & Lipsiae.
Wolff, Ch. (1754), Vernünfftige Gedancken von den Kräften des menschlichen Verstandes und ihrem richtigem Gebrauche in der Erkäntniß der Wahrheit (1713¹), Magdeburg.
Wolff, Ch. (1751). Vernünfftige Gedancken von Gott, der Welt und der Seele des Menschen, auch allen Dingen überhaupt (1720¹), Magdeburg.
Wolff, Ch. (1713). „Vorbericht von der Welt-Weisheit“, in: Wolff, Ch. (1754). Vernünfftige Gedancken von den Kräften des menschlichen Verstandes, Magdeburg.
Zingari, G. (1980). „Die Philosophie von Leibniz und die ‘Deutsche Logik’ von Christian Wolff“, in: Studia Leibnitiana Bd. 12, H. 2, S. 265-278.